Магма (книга)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магма
Ihor Pavlyuk Magma.jpg
Жанр книга лірики і драматизованих поем
Автор Ігор Павлюк
Мова українська мова
Опубліковано 2005

Ігор Павлюк. Магма: Лірика і драматизовані поеми. — Львів: Світ, 2005. — 280 с.

Передмову до книги («Душа навиріст») написав Роман Лубківський.

Художнє оформлення Сергія Іванова.

Редактор — Василь Войтович.

Книга «Магма» — номінант на Шевченківську премію 2006 року.

За книги «Магма» та «Бунт» Ігор Павлюк одержав Народну Шевченківську премію [1].

Анотація[ред. | ред. код]

« В українську літературу прийшов потужний талант — про що засвідчили вже перші публікації молодого поета Ігоря Павлюка. Пропонована читачеві збірка його поезій «Магма», куди ввійшли, крім ліричних творів, ще й дві драматичні поеми, наповнена яскравими художніми образами, тематичною різноманітністю — від «інтимного дихання епохи» до «зарубки дзвінкої на хребті Чумацького Шляху» «

Вислови про книгу (див. її зворот)[ред. | ред. код]

  • З великим задоволенням прочитав Ваші нові поезії. Багата настроєвість, несподівані асоціації, поетична енергія і часто афористичність мови, відчувається подих натхнення. Іван Дзюба
  • Для поезій Ігоря Павлюка властива якась філософська затятість на пориванні відкритись глибше, ніби це можливо в поетичному самовираженні… Хочеться вірити, що «алергія на вічність»(Ігор Павлюк) ― щирий нігілізм самокритичної генерації, як і те, що про патріотичне Ігор Павлюк пише без іронії… Микола Жулинський
  • Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі. Я став читати Ігоря Павлюка з часу публікації його поезій в журналі «Основа». Валерій Ілля тоді передрікав поетові велике майбуття. Не помилився. Павло Загребельний
  • А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання… З такою душею ― і на зорях привітають. Валерій Ілля
  • За нинішнього постнульового падіння суспільної моралі, такі особистості, як Ігор Павлюк, є обнадійливим взірцем передовсім для молоді. Оскільки він своєю життєвою і творчою практикою доводить, що є константи — Україна, мати, отець, рідна земля, — які не надаються на торги. Бо — вічні. І в цьому — крайня необхідність поезії Ігоря Павлюка нині і прісно. Борис Олійник
  • Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка ― і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ. Михайло Осадчий
  • Я провів дуже гарну годину з Вашими віршами. Найкращі з них ― це справді високе мистецтво. Ви ― дуже чутливий лірик, а при тому добрий майстер строфи. Богдан Рубчак

Посилання[ред. | ред. код]