Магнолія Суланжа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнолія Суланжа
Magnolia soulangeana flowers.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Магнолііди (Magnoliids)
Порядок: Магнолієцвіті (Magnoliales)
Родина: Магнолієві (Magnoliaceae)
Рід: Магнолія (Magnolia)
Вид: Магнолія Суланжа
Біноміальна назва
Magnolia ×soulangeana
Soul.-Bod., 1826
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Magnolia × soulangeana
EOL: 2497011
IPNI: 554846
ITIS logo.jpg ITIS: 506191
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3407
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Magnolia × soulangeana

Магнолія Суланжа (лат. Magnolia soulangeana) — вид квіткових рослин, що входить до роду Магнолія (Magnolia) родини Магнолієві (Magnoliaceae). Цю рослину ще називають чашоподібною магнолією, деревом тюльпана, а також магнолією гібридною[1]. Виведена у Франції в 1820 році колишнім дипломатом французької армії Етьєном Суланжем[2].

Квітуча магнолія в Бохумі (Німеччина)

Розповсюдження[ред.ред. код]

Магнолії в дикому вигляді ростуть на території Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, на островах Ява і Суматра. Придатна до вирощування по всій території України. Колекція магнолій цього виду є Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України і в ботанічному саду імені Фоміна університету Шевченка.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Листопадне невисоке, густе, щільне деревце чи кущ висотою від 2-3 м до 8 м, з круглою кроною. Кора стовбура гладка, сіра, гілок — сірувато-коричнева з восковим нальотом, молоді пагони коричнювато-оливкові, злегка махрові, пізніше голі. Бруньки шовковисто-махрові. Листя магнолії Суланжа велике світло-зелене, обернено-яйцеподібноі форми з коротким вістрям на верхівці, зверху голі, знизу мають легкий ворс[2].

Цвітіння[ред.ред. код]

Квітка Магнолії Суланжа "Александріна"
Квітка Магнолії Суланжа "Александріна"

Зацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні, а може бути і разом з їх розпусканням. Великі келихоподібні квіти в діаметрі до 15-20 см. Колір пелюстів буває від чисто-білого (magnolia Lennei), ніжно-рожевого до темно-пурпурового забарвлення. Квіти з тонким ароматом або без сильного запаху.[1]. Насіння дозріває у вересні — жовтні. Плід — 8-16 см завдовжки і 3-7 см шириною, рожево-пурпурний.

Умови вирощування[ред.ред. код]

Магнолія Суланжа віддає перевагу сонячним, або злегка затіненим, але обов'язково захищеним від вітру ділянкам.

До грунтів не вимоглива. Але найбільше віддає перевагу кислим грунтам з насиченою органікою. Головне, щоб він був пухким, родючим, гумусовим, рівномірно зволоженим і з хорошим дренажем. Бажано проводити підгодівлю магнолії: навесні та влітку - азотні добрива для гарного розвитку, в середині - кінці літа калійні, щоб магнолія вчасно завершила вегетацію і успішно перезимувала. Зі спеціалізованих добрив магноліі підходять комплекси для азалій, рододендронів та хвойних, відповідно весняні та осінні.

При вирощуванні варто дотримуватись правил агротехніки. Дана рослина не сприймає засолені і вапняні грунти. Вона досить вологолюбна, але не виносить застою води. Поливати, мульчувати, а також захищати від вітрів необхідно обов'язково. Незважаючи на те, що магнолія морозостійка, верхівки пагонів можуть підмерзати. У цьому випадку потрібно проводити весняну обрізку, уражені гілки знову відновляться в цей же сезон. Обрізка рекомендується мінімальна, тільки формуюча і санітарна. Не варто вкорочувати гілки, намагаючись зменшити крону, бо цвітіння відбуваєтся саме на кінцях гілок. Оптимальний час для обрізки - після цвітіння, на початку літа.

У хороших умовах магнолія цвіте рано і рясно. Вид являться середньо-морозостійким, переносить зниження температури до −20 С °. До зими необхідно нижню частину стовбура утеплювати соломою і хвоєю. Особливо цього потребують молоді дерева[1].

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножують магнолію Суланжа відводками, насінням, а також укоріненням напівздеревілих живців.

Розмноження насінням: насіння магнолії міститься у шишкоподібних плодах. Спочатку зелені, восени плоди набувають кольору, від червоного до брунатного. У вересні-жовтні насіння дозріває, плід тріскається, і з нього виглядає насіння в оранжево-червоній оболонці - саркотесті. Для вдалого розмноження важливо зібрати стигле насіння, і не допускати його пересушування на усіх етапах вирощування. Зібране насіння треба очистити від саркотести, що містить ефірні масла - інгібітори проростання. Промивши насіння, його змішують з вологим перлітом або мохом сфагнум, розкладають у зіп-пакети і кладуть на стратифікацію при невеликих плюсових температурах, на овочеву полицю холодильника або у підвал. Промерзання нижче -5С згубне для насіння. В січні, на початку лютого насіння висівають у горщики на глибину 3 см, і весь час підтримують грунт вологим. Перші сходи з`являються через місяць-півтора після висіву, але можуть проростати весь сезон і навіть в наступному році. Сіянці магноліі потребують рясного поливу і не переносять прямого сонця, як будь-яка розсада. За перший рік магноліі досягають у середньому 20 см висоти. На першу зиму сіянці треба забрати у підвал або теплицю. Навесні їх розсаджуть по одному. На постійне місце висаджують у віці 2-3 роки.

Сіянці даної рослини зацвітуть на 6-8 рік. Щоб прискорити цвітіння, можна прищепити на сіянця живець дорослоі рослини, яка уже цвіте. Слід пам`ятати, що магнолія Суланжа - це гібрид, отже сіянці будуть дещо відрізнятися від "батьків". Для повної передачі ознак використовують відводки, живцювання і щеплення - вегетативні види розмноження.

Практичне використання[ред.ред. код]

Декоративне оздоблення ділянок[ред.ред. код]

Магнолію найчастіше використовують в солітерних посадках. Одиночна рослина добре виглядає на краю смарагдово-зеленого газону. У центрі клумби, складеної з вічнозелених чагарників, дуже красиво виглядає сорт «Burgundy» з пурпуровими квітками. У центрі зеленого газону магнолія вийде на передній план. Для таких посадок підійде сорт «Alexandrina» з ніжно-рожевими зовні і білими зсередини квітками. У сонячної тераси магнолія виконує відразу 2 функції — навесні виливає казковий аромат, а влітку приховує вас від сонця[3].

Лікувальні властивості[ред.ред. код]

Рослина має лікувальні властивості. Препарати, у складі яких присутні листя магнолії, знижують тиск, зменшують серцебиття, а також допомагають позбутися болю в серці[1].

Представники[ред.ред. код]

Магнолія Суланжа «Александріна» (Magnolia ×soulangeana Alexandrina)
Magnolia ×soulangeana grandiflora
Magnolia ×soulangeana Lennei

Примітки[ред.ред. код]

Гвоздика садова Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.