Магнітна левітація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Діамагнітна левітація[1] — це повне витіснення магнітного поля з матеріалу, предмета або об'єкта. В результаті цього ефекту матеріал, предмет або об'єкт, в тому числі і живий організм, починає левітувати над джерелом магнітного поля.

Досліди[ред. | ред. код]

Відомий досить широко поширений дослід з жабою, що левітує. Тварину акуратно поміщають над магнітом, який створює магнітну індукцію понад 16 Тл і вона фактично зависає в повітрі на невеликій відстані від магніту. За це британські фізики А. Гейм і М. Беррі 2000 року отримали Ігнобелівську премію[джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Діамагнітна левітація. Моя освіта (укр.). 19 лютого 2017. Процитовано 3 листопада 2021.