Перейти до вмісту

Магнітна левітація

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Магнітна левітація[1]  або магнітний підвіс) — це метод утримання об'єкта в підвішеному стані без механічної опори, за допомогою магнітних полів. Магнітна сила використовується для компенсації сили тяжіння та будь-яких інших зовнішніх впливів.

Двома ключовими аспектами магнітної левітації є:

  • Підіймальна сила: забезпечення виштовхувальної сили, достатньої для подолання гравітації.
  • Стабільність: гарантування того, що система не зміститься або не перевернеться мимовільно, що призвело б до втрати левітаційного ефекту.

Досліди

[ред. | ред. код]

Відомий досить широко розповсюджений дослід з жабою, що левітує. Тварину акуратно поміщають над магнітом, який створює магнітну індукцію понад 16 Тл і вона фактично зависає в повітрі на невеликій відстані від магніту. За це британські фізики А. Гейм і М. Беррі 2000 року отримали Ігнобелівську премію[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Діамагнітна левітація. Моя освіта (укр.). 19 лютого 2017. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.