Магнітофон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магнітофон фірми Saba, 60-ті роки

Магнітофо́н — електромеханічний прилад для запису і відтворення електричного сигналу (найчастіше звуку) на магнітний носій (стрічку або дріт). Магнітний метод запису ґрунтується на властивості феромагнітних матеріалів намагнічуватися під дією на них магнітного поля і зберігати залишкову намагніченість після виходу з цього поля.

Термінологія[ред. | ред. код]

Назва «магнітофон» прийшла в українську мову з німецької (один з перших таких приладів фірми AEG називався Magnetophon, пізніше загальним терміном став нім. Tonbandgerät). Строго кажучи, магнітофоном (МФ) слід називати прилад для магнітного запису і відтворення звуку. Однак слово буває присутнє і у назві приладів, що працюють і з іншими видів сигналів (наприклад, відеомагнітофон).

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Принципи запису та відтворення сигналу[ред. | ред. код]

Електричний струм, що проходить через магнітну головку запису, створює швидкозмінне магнітне поле, яке діє на матеріал рухомої стрічки (у самих перших моделях та спеціальних видах МФ) — тонкого стального дроту). Для відтворення стрічка протягується повз головку відтворення, індукуючи в ній змінний електричний струм, що значною мірою повторює форму записаного сигналу. Сигнал з головки підсилюється і подається на акустичну систему.

Робота котушкового магнітофона (перемотка, відтворення)

Стрічко-протяжний механізм[ред. | ред. код]

Висококласні МФ, як правило, побудовані на трьох електродвигунах. Центральний двигун з постійною швидкістю обертає центральний вал (тонвал) з насадженим масивним маховиком. До валу гумовим роликом притискається магнітна стрічка що забезпечує її стабільний рух. Часто застосовувались один або два демпферних механізми для стабілізації швидких короткочасних змін руху стрічки, наприклад, у вигляді підпружинених стрижнів по яких рухається стрічка т.і. Для зміни стандартних (кратних двом) швидкостей використовували комутацію пар полюсів двигуна, наприклад у військового МФ М-64 "Звук" було 5 швидкостей. У побутових МФ використовували, в основному дві швидкості 9,53 см/с та 4,76 см/сек. Для цього здіснювалась зміна діаметра шківа двигуна у пасиковій передачі до шківа тонвалу.

Інші два двигуни використовуються в режимі відтворення, запису: правий - для забезпечення підмотування стрічки а лівий - для утворення тормозного моменту котушки з якої змотується стрічка. Для цього двигуни живляться малою (біля 30 - 50 % від номінальної) напругою. В режимі перемотування в обидва боки, один з двигунів ("намотувальний") живиться номінальною (в окремих випадках, підвищеною напругою для збільшення крутного моменту) а інший малою напругою. Під час перемотування гумовий ролик відводиться від центрального валу, що унеможливлює тертя стрічки об вал та магнітні головки.

У дешевих моделях присутній лише один двигун, а привід правої і лівої котушки здійснюється за допомогою системи пасиків, муфт ковзання і проміжних роликів. Також існували кінематичні схеми з двома двигунами — один забезпечував постійну швидкість протягування стрічки, інший перемотування.

На панелі стрічко-протяжного механізму розташовані також магнітні головки призначені для запису, відтворення, стирання звукової їнформації. У моделях нижчого класу використовувались головка для стирання (як виняток постійний магніт) та універсальна головка, що поєднує функції запису та відтворення.

Розвиток магнітного звукозапису[ред. | ред. код]

Конструктивні рішення[ред. | ред. код]

Магнітола[ред. | ред. код]

Пристрій що конструктивно поєднує магнітофон та радіоприймач. Як правило, магнітофонна панель середнього класу, наприклад "МП - 3", "Нота" т.і., була розташована у верхній частині магнітоли під відкидною кришкою.

Котушковий магнітофон[ред. | ред. код]

Типовий касетний магнітофон фірми RadioShack

Касетний магнітофон[ред. | ред. код]

Перші касетні магнітофони з'явились в 1961 році і були розроблені голландською компанією «Philips». В Україні (та в СССР) перший касетний МФ "Десна" випускав Харківський радіозавод з 1969 року. Це була копія МФ Philips EL3300,1964 року випуску. Особливістю МФ "Десна" була можливість вести скритний[Що?] запис за допомогою перемикача провідного дистанційного керування, розташованого на мікрофоні.

Відносно невеликі розміри касетних магнітофонів призвели до створення спеціальних засобів для очищення стрічко-протяжного механізму та розмагнічування головок у вигляді чистячих та розмагнічуючих касет.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]