Магніт неодимовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рідкоземельний магніт соленоїдного малоінерційного двигуна, що має форму дуги, переміщує головку жорсткого диска

Неодимовий магніт — постійний потужний рідкоземельний магніт, що складається зі сплаву неодиму, бору і заліза.

Відомий своєю потужністю притягання і високою стійкістю до розмагнічування. Має металевий зовнішній вигляд, дуже затребуваний і застосовується в різних галузях промисловості, медицини, в побуті й електроніці.

Потужність намагнічування[ред.ред. код]

Неодимовим магнітом можна піднімати вантажі до 400 кг. Пошуковим магнітом на неодимовій основі часто виловлюють з річки важкі предмети і металобрухт.

Використання[ред.ред. код]

Неодимові магніти використовуються у виробництві жорстких дисків для комп'ютерів. Зазвичай такі магніти мають форму дуги. Компанії, які будують генератори з магнітним збудженням, переважно використовують саме їх, оскільки потужність генератора безпосередньо залежить від сили використовуваного магніту.

Неодимові магніти в формі невеликого куба використовуються в DVD-приводах комп'ютерів. Дуже часто застосовуються у виготовленні динаміків навушників, радіо, мобільних телефонів, смартфонів, планшетів, колонок тощо для більшої гучності динаміка. Виробники масляних фільтрів застосовують неодимові магніти для вилучення металевої стружки з нафтопродуктів. Пристрої металодетекторів також містять такі магніти.

В медицині неодимові магніти використовуються в апаратах для магнітно-резонансної томографії.

Стійкість[ред.ред. код]

Неодимові магніти втрачають не більше 1-2 % своєї намагніченості за 10 років. Проте їх можна легко розмагнітити, нагрівши до температури +70 °C і більше.

Література[ред.ред. код]

  • Спеддинг Ф. Х., Даан А. Х. Редкоземельные металлы. — Металлургия, 1965

Див. також[ред.ред. код]