Магомаєв Муслім Магометович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Муслім Магомаєв
Müslüm Məhəmməd oğlu Maqomayev
Young magomaev.jpg
Молодий Магомаєв
Основна інформація
Дата народження 17 серпня 1942(1942-08-17)
Місце народження Баку, Азербайджанська РСР
Дата смерті 25 жовтня 2008(2008-10-25)
Місце смерті Москва, Росія
Роки активності 1962-2008
Країна СРСР, Азербайджан, Росія
Національність азербайджанець
Професія співак
Співацький голос баритон
Жанр естрада, опера
Колективи Азербайджанський державний естрадно-симфонічний оркестр
Лейбл Мелодия, PARK Records
Нагороди
www.magomaev.info
commons: Файли у Вікісховищі
Muslim-magomaev ml.jpg
Поштова марка Азербайджану, випущена до 70-річчя Мусліма Магомаєва, 2012 рік

Магомаєв Муслім Магометович (азерб. Müslüm Məhəmməd oğlu Maqomayev, рос. Муслим Магометович Магомаев; 17 серпня 1942, Баку — 25 жовтня 2008, Москва) — популярний радянський азербайджанський і російський оперний та естрадний співак (баритон), композитор. Народний артист СРСР (1973).[1]

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Баку, Азербайджан, 17 серпня 1942 року в музичній родині. Батьки Мусліма — Магомет Магомаєв, театральний художник, загинув на фронті за два дні до Перемоги, та Айшет Магомаєва (дівоче прізвище — Кінжалова), драматична актриса. Дід, Муслім Магомаєв, був класиком азербайджанської музики, його ім'я має Азербайджанська філармонія. Бабуся Байдігуль — татарка. Навчався в музичній школі при Бакинській консерваторії по класу фортепіано і композиції, закінчив Азербайджанську консерваторію по класу співу Ш. Мамедової (1968).

Муслім Магомаєв став відомий у 19 років після його виступу в Кремлівському палаці з'їздів на завершальному концерті фестивалю азербайджанського мистецтва в 1962 році. Перший концерт Мусліма Магомаєва відбувся 10 жовтня 1963 року в концертному залі імені Чайковського. У 1963 році Магомаєв стає солістом Азербайджанського театру опери і балету ім. Ахундова, продовжує виступати на концертній естраді.

У 1960-ті в житті Муслім Магомаєв з успіхом виступав на сцені паризької «Олімпії», провів успішні гастролі в США, стажувався у 1964—1965 в міланській «Ла Скала», але після завершення стажування він відмовився від роботи у труппі Большого театру. У 1969 році на фестивалі в Сопоті Магомаєв отримує I премію, а в Каннах — «Золоту платівку». У 31 був удостоєний звання Народного артиста СРСР. Співак брав участь у всіх головних урядових концертах і святкових програмах на радянському телебаченні. Генсек компартії Леонід Брежнєв особливо любив слухати в його виконання італійську пісню «Белла, чао». Візитною карткою Магомаєва стало поєднання в рамках одного концерту класичних арій та естрадних пісень.

Роберт Рождественський, на вірші якого Магомаєв виконав чимало пісень, у тому числі і «Поки я пам'ятаю, я живу», в 1980 році написав: «Я був присутній на багатьох концертах, в яких співав Муслім Магомаєв, і жодного разу не було випадку, щоб ведучий встигав назвати повністю ім'я і прізвище артиста. Зазвичай вже після імені „Муслім“ лунають такі овації, що, незважаючи на наймогутніші динаміки і всі старання ведучого, прізвище „Магомаєв“ безнадійно тоне в захопленому гуркоті. До цього звикли. Як звикли до того, що вже одне ім'я його давно стало своєрідною визначною пам'яткою нашого мистецтва. А ще до того, що будь-яка оперна арія, будь-яка пісня в його виконання — це завжди очікуване диво».[2]

З 1975 по 1989 рр. Муслім Магомаєв був художнім керівником створеного ним Азербайджанського державного естрадно-симфонічного оркестру, з яким багато гастролював по СРСР[3]. У концертному репертуарі М.Магомаєва було більше 600 творів (російські романси, класичні, естрадні та неаполітанські пісні); він знявся у фільмах: «Нізамі», «Співає Муслім Магомаєв» і «Москва в нотах». Муслім Магомаєв — автор понад 20 пісень, музики до фільмів та мультфільмів. До останнього часу Муслім Магомаєв жив у Москві, час від часу виїжджаючи на гастролі в міста колишнього Союзу і за кордон. За кілька років до смерті прийняв рішення залишити сцену, не став співати навіть на своєму 60-річчі.

25 жовтня 2008 року, на 67 році життя легендарний артист помер в Москві[4].

Був одружений із співачкою Тамарою Синявською.

У 1997 році його ім'ям 4980 Magomaev названа одна з малих планет Сонячної системи, відома астрономам під кодом 1974 Sp1[5].

Дискографія[ред.ред. код]

CD[ред.ред. код]

Відкриття пам'ятника Мусліму Магомаєву[ru] в Москві, 15 вересня 2011 року
  • Благодарю тебя, Мелодия, 1995
  • Арии из опер, мюзиклов (Неаполитанские песни), Мелодия, 1996
  • Звёзды советской эстрады (Муслим Магомаев. Лучшее), CD-Landrec, 2001
  • Любовь — моя песня (Страна грёз), 2001
  • Воспоминания об А. Бабаджаняне и Р. Рождественском (Серия «Звезды, которые не гаснут»), Парк-рекордз, 2002
  • Муслим Магомаев (Избранное), PARK RECORDS, 2002
  • Арии из опер, PARK RECORDS, 2002
  • Песни Италии, PARK RECORDS, 2002
  • Концерт в зале Чайковского, 1963. (Фонд Рашида Бейбутова, Азербайджан), 2002 р.
  • Великие исполнители России XX века (Муслим Магомаев), Moroz Records, 2002
  • С любовью к женщине, PARK RECORDS, 2003
  • Спектакли, Мюзиклы, Кинофильмы, PARK RECORDS, 2003
  • Рапсодия любви, PARK RECORDS, 2004
  • Муслим Магомаев. Импровизации, PARK RECORDS, 2004
  • Муслим Магомаев. Концерты, концерты, концерты., PARK RECORDS, 2005[6]

Вінілові платівки[ред.ред. код]

Було видано більше 45 платівок з піснями Магомаєва. Інформації про точні тиражі цих видань немає.[7]

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1963 — рос. До новых встреч, Муслим (фільм-концерт)
  • 1964 — рос. Когда песня не кончается (фільм-концерт)
  • 1969 — рос. Похищение (фільм-концерт)
  • 1969 — Москва в нотах (фільм-концерт)
  • 1971 — рос. Поёт Муслим Магомаев (фільм-концерт)
  • 1973 — рос. По следам Бременских музыкантов (мультфільм)
  • 1982 — рос. Низами (фільм про поета та філософа Нізамі)
  • 1985 — рос. Легенда серебряного озера, музика до фільму
  • 1987 — рос. Загородная прогулка, музика до фільму

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Т 3. Корто — Октоль. 1104 стб. с илл. М.: Советская энциклопедия, 1976
  2. Всенародный маэстро
  3. Помер співак Муслім Магомаєв. УНІАН. 25.10.2008. Процитовано 25.10.2008. 
  4. Помер співак Муслім Магомаєв
  5. Lutz D. Schmadel Dictionary of Minor Planet Names — ISBN 3-540-00238-3
  6. Персональний сайт Мусліма Магомаєва
  7. Обкладинки грамплатівок із записами Магомаєва доступні на сайті www.magomaev.info

Посилання[ред.ред. код]