Магістр ордену

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуго де Пейн, перший великий магістр ордену тамплієрів

Великий магістр (пол. Wielki mistrz, нім. Großmeister (Ritterorden), англ. Grand Master, фр. Grand maître, італ. Gran maestro) — титул керівників більшості лицарських орденів (наприклад, Тамплієрів, Суверенного Військового Ордена Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського), голови деяких релігійних організацій, або напіврелігійних (наприклад, масонської).

Великий Магістр має широкі повноваження в усіх питаннях релігійного ордену або братства в цілому. Вибирали Великого Магістра з числа членів організації, в цілому він підпорядковувався Папі Римському, а в соціальній ієрархії був нарівні зі світськими правителями. Великий Магістр підлягав контролю генеральним капітулом, повноваження якого були різні — від дорадчих до законодавчих. Деякі закони ставлять певні вимоги до кандидатів на посаду Великого Магістра, наприклад, у випадку Ордену Святого Іоанна Єрусалимського, кандидати повинні були бути народжені від благородних батьків на законних підставах.

Звання Великого Магістра використовується главою Великої Масонської Ложі з 1717 року.

Великі магістри окремих орденів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]