Мадс Міккельсен
| Мадс Міккельсен Mads Mikkelsen | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| дан. Mads Dittmann Mikkelsen | ||||||
 | ||||||
| Ім'я при народженні | дан. Mads Dittmann Mikkelsen | |||||
| Народився |
22 листопада 1965 (57 років) Копенгаген, Данія | |||||
| Громадянство | Королівство Данія | |||||
| Релігія | нерелігійність | |||||
| Діяльність | Актор | |||||
| Роки діяльності | 1996 — дотепер | |||||
| У шлюбі з | Hanne Jacobsend[1] | |||||
| Діти | Joshua ld | |||||
| Брати / сестри | Ларс Міккельсен[1] | |||||
| IMDb | nm0586568 | |||||
| Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
|
| ||||||
 Мадс МіккельсенMads Mikkelsen у Вікісховищі | ||||||
Мадс Міккельсен (дан. Mads Mikkelsen 
[mas ˈmiɡl̩sn̩]файл; нар. 22 листопада 1965, Копенгаген, Данія) — данський актор театру, кіно й телебачення. Відомий широкому загалу за ролями Ле Шиффра у двадцять першому фільмі бондіани «Казино „Рояль“», а також психіатра-канібала Ганнібала Лектера в серіалі «Ганнібал» від каналу NBC.
27 травня 2012 року отримав нагороду 65-го Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль у фільмі «Полювання» режисера Томаса Вінтерберга.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 листопада 1965 р. в Копенгагені, Данія. У 1996 р. закінчив акторську школу Орхуського театру (дан. Århus Teater) і спочатку працював у данській кіноіндустрії.
Після незначних ролей у фільмах «Кафе „Гектор“» (дан. Café Hector) і «Квітковий в'язень» («Бломстерфанген», дан. Blomsterfangen) 1996 року, в тому ж році він грає першу значну роль — Тоні в кримінальній драмі «Дилер» («Пушер», Pusher), яка стала початком трилогії данського режисера Ніколаса Віндінґа Рефна. Потім для актора знову пішла черга малопомітних ролей. Перше визнання публіки він отримав у 2000 р. за ролі Арне у фільмі «Мерехтливі вогні» (дан. Blinkende Lygter, англ. Flickering Lights) і Аллана Фішера в данській поліцейській серії «Спецподрозділ» (дан. Rejseholdet) (2000—2004).
Значною мірою популярність актора зросла після того, як місцеві журнали відзначили його титулом «найсексуальнішого чоловіка Данії».[2][3] Позитивні відгуки вдома й за межами Данії Мадс Міккельсен здобув у 2002 р. після роботи у вітчизняному фільмі «Відкриті серця» (дан. Elsker dig for evigt). Але вже в 2003 р., відірвавшись від данського кіно, Мадс з'являється в іспано-данській комедії «Торремолінос 73» (Torremolinos 73). У наступному 2004 році він грає Трістана в історичному фільмі «Король Артур» в ансамблі з такими відомими акторами, як Клайв Овен і Кіра Найтлі. Після невеликої американської перерви Міккельсен знову з'являється в ролі Тоні у фільмі «Дилер 2».
Справжнім проривом для актора стала головна роль у дансько-шведському фільмі «Після весілля» (дан. Efter brylluppet, швед. Efter bröllopet, 2006), за яку актор був відзначений декількома преміями та номінаціями за найкраще виконання головної чоловічої ролі різних кінофестивалів. У тому ж 2006-му році Мадс разом із Денієлом Крейгом бере участь у роботі над фільмом «Казино „Рояль“», із серії «бондіани». Там він переконливо зіграв лиходія Ле Шиффра, його гра не розчарувала шанувальників, і, мабуть, гарантувала акторові брак відсутності ролей у майбутньому в його рідній країні озер.
У 2010 році він знявся в рімейку «Битва титанів» у ролі Драко, лідера царських охоронців разом із Семом Вортінгтоном.
Роль м'якого вихователя дитячого садка Лукаса в психологічній драмі Томаса Вінтерберга «Полювання» принесла Міккельсену Приз за найкращу чоловічу роль 65-го Каннського кінофестивалю.
2 грудня 2016 року на церемонії нагородження The Game Awards 2016 був показаний другий тизер гри Death Stranding, де фігурують персонажі, змодельовані за образом Гільєрмо дель Торо і Мадса Міккельсена. Персонаж Міккельсена, припускалось, є антагоністом, наділеним надприродними здібностями.
У тому ж році відбулися прем'єри двох великих проєктів під назвами «Доктор Стрендж» і "Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія ". У супергеройському фільмі Marvel Міккельсен зіграв головного лиходія, що вступив у боротьбу з персонажем Бенедикта Камбербетча, а в спін-офі кіносаги «Зоряні війни» — батька головної героїні у виконанні Фелісіті Джонс.
2019 року виконав одну з головних ролей у бойовику «Полярний», екранізації однойменного коміксу шведського режисера Юнаса Окерлунда.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 2000 році він одружився з Ганною Якобсен, з якою він зустрічався з 1987 року. У них є дочка Віола (народилася 27 квітня 1989) і син Карл (народився 12 вересня 1997).
Жив у Копенгагені, поки не переїхав до Торонто в 2012 році, коли почалися зйомки «Ганнібала»[джерело?].
є нерелігійним.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Фільми[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1996 | Кафе «Гектор» | Café Hector | Андерс | корометражний |
| 1996 | Квітковий в'язень | Blomsterfangen | Макс | корометражний |
| 1996 | Дилер | Pusher | Тонні | |
| 1998 | Заблукавший | Vildspor | Джиммі | |
| 1998 | Ангел Ночі | Nattens Engel | Ронні | |
| 1999 | Том Мерріт | Tom Merritt | Елмер Карр | корометражний |
| 1999 | Стікаючий кров'ю | Bleeder | Ленні | |
| 2000 | Мерехтливі вогні | Blinkende lygter | Арне | |
| 2001 | Світ Мони | Monas verden | Каспер | |
| 2001 | Все шкереберть | En Kort en lang | Якоб | |
| 2002 | Я — Діна | I Am Dina | Нільс | |
| 2002 | Відкриті серця | Elsker dig for evigt | Нільс | |
| 2002 | Уілбур хоче вбити себе | Wilbur Wants to Kill Himself | доктор Хорст | |
| 2003 | Ню | Nu | Якоб (молодий) | корометражний |
| 2003 | Зелені різники | De grønne slagtere | Свенд | |
| 2003 | Торремолінос 73 | Torremolinos 73 | Магнус | |
| 2004 | Король Артур | King Arthur | Трістан | |
| 2005 | Дилер 2 | Pusher 2 | Тонні | |
| 2005 | Адамові яблука | Adams æbler | Іван | |
| 2006 | Після весілля | Efter brylluppet | Якоб | |
| 2006 | Прага | Prag | Крістофер | |
| 2006 | Вихід | Exit | Томас Скепхульт | |
| 2006 | Казино «Рояль» | Casino Royale | Льо Шиффр | |
| 2008 | Полум'я і Цитрон | Flammen & Citronen | Цитрон | |
| 2009 | Коко Шанель та Ігор Стравінський | Coco Chanel & Igor Stravinsky | Ігор Стравинський | |
| 2009 | Вальгала: Сага про вікінга | Valhalla Rising | Одноокий | |
| 2009 | Двері | Die Tür | Девід Андернах | |
| 2010 | Битва титанів | Clash of the Titans | Драко | |
| 2011 | Мушкетери | The Three Musketeers | граф Рошфор | |
| 2012 | Королівський роман | En kongelig affære | Йоганн Фрідріх Струензе | |
| 2012 | Полювання | Jagten | Лукас | |
| 2012 | Рухайся | Move On | Марк | |
| 2013 | Небезпечна ілюзія (Закохатися до смерті) | The Necessary Death of Charlie Countryman | Найджел | |
| 2013 | Міхаель Кольхаас | Michael Kohlhaas | Міхаель Кольхаас | |
| 2014 | Порятунок | The Salvation | Йон Йенсен | |
| 2015 | Чоловіки та кури | Mænd & høns | Еліас | |
| 2016 | Доктор Стрендж | Doctor Strange | Кецилій | |
| 2016 | Фантом | Le Fantôme | Льо Фантом | корометражний |
| 2016 | Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія | Rogue One: A Star Wars Story | Гален Ерсо | |
| 2018 | Загублені в льодах | Arctic | Овергард | |
| 2018 | Ван Гог. На порозі вічності | At Eternity's Gate | священник | |
| 2019 | Полярний | Polar | Дункан Візла | |
| 2020 | Ще по одній | Druk | Мартін | |
| 2020 | Лицарі справедливості | Retfærdighedens ryttere | Маркус | |
| 2021 | Хода хаосу | Chaos Walking | міський голова Девід Прентіс | |
| 2022 | Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора | Fantastic Beasts: The Secrets of Dumbledore | Ґелерт Ґріндельвальд | |
| 2023 | Індіана Джонс 5 | Indiana Jones 5 | Юрген Воллер | |
| 2023 | Королівська земля | King's Land / The Bastard | Людвіг фон Кален |
Серіали[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 2000-2004 | Спецпідрозділ | Rejseholdet | Аллан Фішер | 32 епізоди |
| 2005 | Юлі | Julie | Геральд, батько Юлі | 6 епізодів |
| 2013-2015 | Ганнібал | Hannibal | Ганнібал Лектер | 39 епізодів |
Відеоігри[ред. | ред. код]
| Рік | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 2008 | 007: Quantum of Solace | Льо Шиффр | голос |
| 2019 | Death Stranding | Кліфф | голос і захоплення руху |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б DanskeFilm.dk — 1999.
- ↑ Сторінка актора на офіційному сайті Данського королівства (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
- ↑ Мадс Міккельсен, найсексуальніший чоловік Данії… (стаття у «Вашингтон пост», англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадс Міккельсен
- Mads Mikkelsen на сайті IMDb (англ.)
- 115897 на сайті Danish National Filmography(англ.)(дан.)
- MadsOnline.net
- Mads Mikkelsen Official Facebook [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||
|
