Мазур Петро Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мазур Петро Андрійович
Народився 9 липня 1923(1923-07-09)
Вишнопіль
Помер 27 серпня 2008(2008-08-27) (85 років)
Навчання Львівська національна академія мистецтв
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мазур.

Мазур Петро Андрійович (9 липня 1923, Вишнопіль — 27 серпня 2008) — український скульптор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 липня 1923, Вишнопіль, тепер Старокостянтинівського району Хмельницької області.[1] Поступив до Кролевецького художнього училища. Через півтора року був змушений покинути навчання через початок Другої світової війни. Мобілізований до радянського війська, брав участь у штурмі Праги і Берліна. Демобілізований 1947 року в Хабаровську.[2] Нагороджений медалями.[1] Поступив на третій курс Львівського училища прикладного мистецтва, яке за три роки закінчив.[2] 1956 року закінчив Львівський інститут декоративного і прикладного мистецтва. Серед викладачів з фаху — І. Севера, В. Телішев, В. Манастирський, М. Бендрик, А. Оверчук.[1] Від 1967 року член Спілки художників УРСР.[3] 1983 року відзначений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.[4] 1992 року отримав звання Заслуженого художника України.[5] Проживав у Львові в будинку № 116 на вулиці Тарнавського.[1] Помер 27 серпня 2008 року.[3]

Роботи
  • «Зоя Космодем'янська», 1959, тонований бетон, 47×32×29.[6]
  • Портрет народного майстра М. Павловського (1963).[1]
  • «Т. Г. Шевченко» (1964).[1]
  • Пам'ятник Володимирові Леніну біля будинку № 29 на вулиці Караджича у Львові (1964).[7]
  • «М. Островський» (1964, кована мідь).[8]
  • Портрет члена КПЗУ Ернеста (М. Теслюка) (1965).[1]
  • «М. О. Шолохов» (1966, мармур).[9]
  • «Карл Маркс», 1967, мармур, 71×58×57.[6]
  • «Син Еллади» (1967).[1]
  • Портрет Маноліса Глезоса. 1967, майоліка, 48×38×35.[10]
  • «В. І. Ленін». 1970, гіпс, 250×110×70.[10]
  • Пам'ятник радянським солдатам у Виноградові (1971, співавтори скульптор В. Дяченко та архітектор І. Євдокимов).[11]
  • Пам'ятники загиблим землякам у селах Попівці Бродівського району (1972)[12], Олеськ (1975)[13], Грушатичі (1976, архітектор І. Наконечний)[14], Великі Новосілки (1977, архітектор В. Кузубов)[15], Домашів (1979, архітектор О. Скоп).[16], Старе Село Пустомитівського району, (1982, архітектор М. Гірняк)[17], у селах Танатари і Бринзяни (Молдова).[2]
  • Пам'ятник прикордонникові І. М. Середі в селі Лопушанка Турківського району (1973, архітектор В. Кузубов).[18]
  • Пам'ятник М. Островському в Бориславі (1974).[19]
  • «Бригадир комплексної бригади БУ-15 Львівпромбуду Б. Стаховський». 1975, штучний камінь, 64×54×40.[20]
  • Портрет коваля Львівського заводу автонавантажувачів Б. І. Худого (1977, тонований гіпс, 67×47×43).[21]
  • «В. І. Ленін» (1977, карбована мідь, 100×80×70).[21]
  • Портрет М. В. Струтинського (1977, тонований гіпс, 72×30×38).[21]
  • Портрет О. П. Колодяжного (1977, тонований гіпс, 67×32×39).[21]
  • «Приборкувачі надр» (1977, тонований гіпс, 83×100×93).[22]>
  • «В. І. Ленін» (1979, карбована мідь, 100×60×70).[23]
  • Пам'ятник С. Будьонному у Бродах (1980, архітектор В. Литвин).[19]
  • «Приборкувач вогню» (1982, тонований гіпс, 88×40×26).[24]
  • «Учасник боїв „бродівського котла“ парторг полка В. М. Секретарюк» (1982, тонований гіпс, 60×50×35).[25]
  • Пам'ятник Миколі Островському в селі Коросно (1982, архітектор В. Пліхівський).[26]
  • Пам'ятник секретарю райкому комсомолу М. С. Кравцю в Ходорові (1983).[27]
  • Пам'ятник Володимирові Леніну у Старому Самборі (1983, архітектор Андрій Шуляр).[14]
  • Меморіальна таблиця Іванові Франку на вулиці Генерала Чупринки, 14 у Львові (1986, бронза).[28]
  • «Іван Франко» (1986, тонований гіпс, 96×52×51).[29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 282.
  2. ↑ а б в Пластика народжується з каменю // Жовтень. — 1977. — № 1. — С. 156—157.
  3. ↑ а б Мазур Петро Андрійович. Національна Спілка Художників України. 11 квітня 2012. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  4. ↑ Творчо-організаційна діяльність Львівської організації Спілки художників УРСР 1939—1989 / авт. тексту та упор. М. І. Батіг. — Львів : Облполіграфвидав, 1990. — С. 30.
  5. ↑ Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 385.
  6. ↑ а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 27.
  7. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312.
  8. ↑ Жовтень. — 1977. — № 1. — С. 70.
  9. ↑ Жовтень. — 1977. — № 1. — С. 50.
  10. ↑ а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 25.
  11. ↑ Памятники истории… — С. 184.
  12. ↑ Памятники истории… — С. 322.
  13. ↑ Памятники истории… — С. 74.
  14. ↑ а б Памятники истории… — С. 340.
  15. ↑ Памятники истории… — С. 330.
  16. ↑ Памятники истории… — С. 339.
  17. ↑ Памятники истории… — С. 335.
  18. ↑ Памятники истории… — С. 343.
  19. ↑ а б Памятники истории… — С. 321.
  20. ↑ Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 29.
  21. ↑ а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 50.
  22. ↑ Ленінським шляхом… — С. 50; Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 14.
  23. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 14.
  24. ↑ Каталог обласної художньої виставки «Бійці вогненного фронту». — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 10, 18.
  25. ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
  26. ↑ Памятники истории… — С. 333.
  27. ↑ Памятники истории… — С. 328.
  28. ↑ Перейма Л. Пам'ятні місця Івана Франка (до 150-річчя від дня народження) // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XI. — Львів: Новий час, 2006. — С. 268. — ISBN 966-96146-9-4.
  29. ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мазур_Петро_Андрійович&oldid=37841927