Мазур Тамара Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мазур Тамара Вікторівна
Народилася 29 листопада 1982(1982-11-29) (41 рік)
Соколівка, Крижопільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність державна службовиця, викладачка університету, адвокат
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мазур.

Тамара Вікторівна Мазур (нар. 29 листопада 1982(19821129), с. Соколівка, Крижопільський район, Вінницька область) — з 2014 по 2019 заступник Міністра культури України, кандидатка юридичних наук, доцент, адвокат, заслужений юрист України.

Освіта[ред. | ред. код]

У 2006 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство» (магістр права).

У 2009 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

У 2012 році присвоєно вчене звання доцента кафедри цивільно-правових дисциплін.

Автор понад 50 наукових публікацій.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Липень 2004 - вересень 2006 — юридична практика. З 2006 - викладачка у вищих навчальних закладах[1]. 2007—2012 — помічниця народного депутата від НУНС Руслана Князевича[2]. Грудень 2012 — березень 2014 року — помічниця народного депутата від ВО Батьківщина Павла Петренка[3]. З 29 квітня 2014[4] — по 4 вересня 2019[5] — заступниця Міністра культури України.

Критика[ред. | ред. код]

Впродовж своєї каденції у Міністерстві культури України Тамару Мазур критикували шляхом розміщення публікацій на онлайн-ресурсах.

Її звинувачували у санкціонуванні забудови на місці знищеного Сінного ринку у Києві[6]. Разом з тим, правомірність та законність дій Міністерства культури в цій ситуації підтверджена[7] рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва[8]. Апеляцій у цій справі не було[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Викладачі кафедри загальноюридичних дисциплін Фінансово-правового коледжу. Офіційний сайт Фінансово-правового коледжу (Українською) . Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 20.09.2019.
  2. ↑ Посіпаки: Князевич Руслан Петрович, помічники народного депутата України. posipaky.info. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  3. ↑ Посіпаки: Петренко Павло Дмитрович, помічники народного депутата України. posipaky.info. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 6 жовтня 2020.
  4. ↑ Розпорядження КМУ "Про призначення Мазур Т.В. заступником Міністра культури України". Офіційний вебсайт Кабінету міністрів України (Українською) . Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20.09.2019.
  5. ↑ Розпорядження КМУ "Про звільнення Мазур Т. В. з посади заступника Міністра культури України". Офіційний вебсайт Кабінету міністрів України (Українською) . Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20.09.2019.
  6. ↑ Лиховид, Інна (08.03.2017). «Лихоманка» на Сінному. "День" (Українською) . Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20.09.2019.
  7. ↑ а б Мазур, Тамара (04.09.2019). Сінний ринок у Києві: битий небитого везе. Цензор (Українською) . Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20.09.2019.
  8. ↑ Рішення ОАСК на користь Мінкультури 17 травня 2017 року. ISSUU. 04.09.2019. Процитовано 20.09.2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Мазур Тамара Вікторівна
у соціальних мережах
Мазур Тамара Вікторівна на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мазур_Тамара_Вікторівна&oldid=40232529