Мазіньйо Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мазіньйо Олівейра
Особові дані
Повне ім'я Альдемар Ауреліо де
Олівейра Фільйо
Народження 26 грудня 1965(1965-12-26) (53 роки)
  Гуаружа, Бразилія
Зріст 180 кг
Вага 73 см
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995–1986 Бразилія «Сантус» 9 (0)
1987 Бразилія «Санту-Андре»  ? (?)
1988–1989 Бразилія «Сан-Бенту»  ? (?)
1989 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 10 (3)
1990–1991 Бразилія «Брагантіно» 33 (7)
1991–1994 Німеччина «Баварія» 49 (11)
1993–1994   Бразилія «Інтернасьйонал» 9 (2)
1995 Бразилія «Фламенго» 26 (10)
1996–1999 Японія «Касіма Антлерс» 100 (52)
2000 Японія «Кавасакі Фронталє» 8 (1)
2001 Бразилія «Брагантіно»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1990–1991 Бразилія Бразилія 9 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вальдемар Ауреліано де Олівейра Фільйо (порт. Waldemar Aurelio de Oliveira Filho), більш відомий як Мазіньйо (порт. Mazinho, нар. 26 грудня 1965, Гуаружа) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за німецьку «Баварію», японські «Касіма Антлерс» і «Кавасакі Фронталє» та ряд бразильських клубів, а також національну збірну Бразилії, у складі якої став срібним призером Кубка Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду клубу «Сантус», взявши участь лише у 9 матчах чемпіонату.

Згодом з 1987 по 1991 рік грав з поперемінним успіхом у складі бразильських клубів «Санту-Андре», «Сан-Бенту», «Атлетіку Паранаенсе» та «Брагантіно». З останнім клубом Мазінью виграв чемпіонат штату Сан-Паулу в 1990 році.

На початку 1991 року в Південну Америку вирушила делегація «Баварії», очолювана менеджером Улі Генессом, спільно з тренером Юппом Гайнкесом і його помічником Егоном Коордес. Їхньою метою було знайти першого бразильця для «рекордмайстера», суперзірку, яка може зробити з м'ячем все, що завгодно. «Баварська трійця» повернулася в Мюнхен з двома гравцями: ними стали Бернардо Фернандес да Сілва і Мазінью. Вони хотіли взяти тільки Мазінью, але тут у справу втрутилися агенти і порадники: два бразильця йшли в одному комплекті, так що довелося взяти обох[1].

Якраз у свій дебют, 14 серпня 1991 року, на 89 хвилині гри він приніс своїй команді перемогу 1:0 проти «Фортуни» (Дюссельдорф). Але потім пройшли 4 безгольові тижня. Журналісти постійно писали, що він повинен нарешті відплатити за прекрасне ставлення до його персони. Всього у 28 іграх, які він зіграв в своєму першому сезоні, бразилець забив вісім голів, а також по два рази відзначався в матчах кубку та єврокубку.

У наступному сезоні Мазінью провів свою одну з найважливіших ігор у Німеччині[1]. 12 вересня 1992 року в другому раунді Кубка Німеччини «Баварія» зустрічалася з дортмундською «Боруссією». Мазінью був на висоті в тій грі: на 58 хвилині матчу він вивів «мюнхенців» вперед 2:1, і він був близький до того, щоб стати героєм того матчу, але за шість хвилин до кінця Стефан Шапюїза зрівняв рахунок. Гра продовжилася в серії одинадцятиметрових ударів. Команди забили свої перші три удари. Настала черга Мазінью, який пробив прямо в праву штангу, через що «Баварія» була переможена, а Мазіньо в подальшому зміг відзначитися лише двічі в Бундеслізі до 1995 року.

Історія могла повернутися в кращу сторону влітку 1994 року, коли Джованні Трапаттоні вигнав єдиного колумбійського легіонера в історії клубу Адольфо Валенсію, а Мазінью, який останні місяці провів в оренді в бразильському «Інтернасьйоналі» і в другій команді «Баварії», зайшов в офіс команди на Зебенер-штрассе і сказав: «Тепер я буду забивати! Я потрібен Трапаттоні!»[1]. Він розповідав, що хоче переїхати до Мюнхена, побудувати віллу і перевезти свою дружину Клаудію і синів Майкла і Брайана 15 вересня з Сан-Паулу в Німеччину. Власне кажучи, вони приїхали, але будинок був недобудований, а через кілька тижнів після їх прибуття нападник зіграв свою останню гру у футболці «Баварії». Його замінили на 34 хвилині на Томаса Штрунца у дербі проти «Мюнхен 1860». Кількома днями раніше був представлений його наступник Жан-П'єр Папен. Він теж підійшов до мікрофона на Зебенер-штрассе і сказав: «Тут здорово! Тут мій світ!»[1].

Після цього Мазінью повернувся на батьківщину і протягом 1995 року грав за «Фламенго», ставши з клубом володарем Кубка Гуанабара.

1996 року уклав контракт з японським клубом "Касіма Антлерс, у складі якого провів наступні п'ять сезонів своєї кар'єри гравця, вигравши за цей час сім національних трофеїв, після чого ще сезон провів у «Кавасакі Фронталє».

Завершив професійну ігрову кар'єру 2001 року у клубі «Брагантіно», у складі якого вже виступав раніше.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

13 грудня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти збірної Мексики у Лос-Анджелесі.

У наступному році у складі збірної був учасником Кубка Америки 1991 року у Чилі, де разом з командою здобув «срібло».

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 9 матчів, забивши 2 голи.

Статистика[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиВсього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГоли
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1985 Бразилія «Сантус» Серія A 6 0 6 0
1986 3 0 3 0
1987 0 0 0 0
1988 0 0 0 0
1989 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 11 3 11 3
1990 Бразилія «Брагантіно» 12 2 12 2
1991 21 6 21 6
НімеччинаЛіга Кубок Німеччини Кубок німецької лігиВсього
1991/92 Німеччина «Баварія» Бундесліга 28 8 1 2 4 2 33 12
1992/93 17 3 2 2 - 19 5
1993/94 1 0 0 0 0 0 1 0
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1993 Бразилія «Інтернасьйонал» Серія A 9 2 9 2
1994 0 0 0 0
НімеччинаЛіга Кубок Німеччини Кубок німецької лігиВсього
1994/95 Німеччина «Баварія» Бундесліга 3 0 0 0 1 0 4 0
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1995 Бразилія «Фламенго» Серія A 0 0 0 0
ЯпоніяЛіга Кубок Імператора Кубок Джей-лігиВсього
1995 Японія «Касіма Антлерс» Джей-ліга 9 4 2 2 - 11 6
1996 19 11 3 3 13 2 35 16
1997 31 22 5 7 12 6 48 35
1998 24 9 4 1 4 2 32 12
1999 17 6 2 0 1 0 20 6
2000 Японія «Кавасакі Фронталє» 8 1 0 0 1 1 9 2
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
2001 Бразилія «Брагантіно» Серія B 0 0 0 0
Країна Бразилія 62 13 62 13
Німеччина 49 11 49 11
Японія 108 53 16 13 31 11 155 77
Всього 219 77 16 13 31 11 266 101

Досягнення[ред. | ред. код]

«Брагантіно»: 1990
«Інтернасьйонал»: 1994
«Фламенго»: 1995
«Касіма Антлерс»: 1996, 1998
«Касіма Антлерс»: 1997
«Касіма Антлерс»: 1997
«Касіма Антлерс»: 1997, 1998, 1999

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]