Майданецьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Майданецьке
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Майданецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020290220042130
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVIII століття
Населення 2069
Поштовий індекс 20442
Телефонний код +380 4731
Географічні дані
Географічні координати 48°49′01″ пн. ш. 30°42′36″ сх. д. / 48.81694° пн. ш. 30.71000° сх. д. / 48.81694; 30.71000Координати: 48°49′01″ пн. ш. 30°42′36″ сх. д. / 48.81694° пн. ш. 30.71000° сх. д. / 48.81694; 30.71000
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Місцева влада
Адреса ради с. Майданецьке, вул. Т.Г.Шевченка, 27
Сільський голова Капериз Михайло Володимирович
Карта
Майданецьке. Карта розташування: Україна
Майданецьке
Майданецьке
Майданецьке. Карта розташування: Черкаська область
Майданецьке
Майданецьке
Мапа

CMNS: Майданецьке у Вікісховищі

Майдане́цьке — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області. У селі мешкає 2069 людей.

Історія[ред. | ред. код]

На південній околиці села, в урочищі Гребенюків Яр В. Мициком 1981 р. виявлено поселення раннього етапу трипільської культури, початку V тис. до н. е. Досліджено рештки наземного двоповерхового житла (Н. Бурдо, 1989) та 14 господарських ям (В. Мицик, Н. Бурдо у різні роки).

На північній околиці села Майданецьке в четвертому тис. до н. е. існувало велике трипільське поселення загальною площею близько 200 га, що мало до 2900 жител. Досліджено залишки близько сорока будівель, невеликого храму, виявлено гончарні горни та сліди укріплень у вигляді палісаду. У поселенні, ймовірно, проживало до 10-15 тис. мешканців, що робить його одним з найбільших енеолітичних поселень Європи того часу. Проіснувало це поселення за відомостями із розкопок близько двохсот років (3800-3600 рр. до н. е.).

На території поселення досліджено два кургани бронзової доби, виявлено поховання ямної культури, датовані першою половиною ІІІ тис. до н. е. Збереглися насипи ще 5 курганів. Навпроти урочища Гребенюків Яр також є кургани — бронзової доби (один розкопано. В урочищі Широкий Берег виявлено сліди поселення ранньої бронзової доби поруч з трипільським протомістом. Біля села є кургани ранньої залізної доби із слідами давніх розкопів. В урочищі Гелів Став виявлено сліди поселення черняхівської культури IV ст. до н. е.

Село Майданецьке (Майданець) згадується у документах починаючи з XVIII ст. У селі була своя церква.

В кінці XIX ст. у селі було споруджено цукровий завод, який проіснував до кінця ХХ ст.(нині — розібраний), з яким пов'язано будівництво каскаду ставків. В центрі села збереглася споруда водяного млина. На початку ХХ ст. у селі було два млини та два вітряки.

В селі у 80-ті роки ХХ ст. було створено краєзнавчий музей, розташований у старому шкільному приміщенні. Один з експонатів — діорама трипільського протоміста, відтворена на підставі археологічних досліджень.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Над дослідженням трипільського поселення-протоміста 1971—1991 рр. працювали

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Відейко М. Ю. Трипільські протоміста. Історія досліджень. — Київ, Академперіодика, 2001. — 142 с.
  • Л.Панченко. Паланка (історико-краєзнавчий нарис). Умань. 2003 ISBN 966-7659-30-5
  • Шмаглій М. М., Дудкін В. П. Зіньковський К. В. Про комплексне вивчення трипільських поселень. Археологія № 10. Київ. 1973
  • Шмаглий Н. М. Видейко М. Ю. Майданецкое — трипольский протогород. — Stratum Plus, N2, Kishineu,2003
  • А. І. Кузьмінський, Г. В. Суховершко, В. Я. Чудновський. Наш рідний край. Хрестоматія з історії Черкащини. Київ. 1993

Інтернет-посилання[ред. | ред. код]