Майкл Гардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Майкл Гардт
Західна філософія
MichaelHardt.jpg
Майкл Хардт на Seminário Internacional Mundo. 2008
Народження 1960(1960)
Flag of the United States.svg США, Меріленд, Бетесда
Громадянство (підданство) Flag of the United States.svg США
Знання мов
  • англійська мова[1]
  • Діяльність
  • письменник
  • професор
  • літературний критик
  • журналіст
  • Викладав European Graduate School[d] і Дюкський університет
    Школа / Традиція Континентальна філософія, Автономізм, Квір-теорія
    Основні інтереси Політична філософія , Література
    Значні ідеї multitude[en], теорія імперії
    Alma mater Вашингтонський університет і Свортмор-коледж[d]
    Зазнав впливу
  • Бенедикт Спіноза, Славой Жижек, Антоніо Негрі
  • Історичний період Філософія XX століття

    Майкл Гардт у Вікісховищі?

    Майкл Хардт (англ. Michael Hardt, нар. 1960, Бетесда, штат Меріленд, США)[2] — американський теоретик літератури та політичний філософ. Відомий завдяки книзі «Імперія» (англ. «Empire»), написаній у співавторстві з Антоніо Негрі, що вийшла 2000 року[3]. Її було названо «Комуністичним маніфестом XXI століття»[4].

    Хардт і його співавтор припускають що те, що вони розглядають як сили сучасного пригноблення класів, глобалізації та товаризації сфери послуг (або «виробництва аффектів»), потенційно можуть стати причиною значних соціальних змін. Книга-продовження(Multitude: War and Democracy in the Age of Empire[en], 2004, рос. Множество: война и демократия в эпоху империи, 2006), деталізує концепт «multitude[en]» (прим. в українській науковій спільності ще не було знайдено вдалого українського відповідника, здебільшого використовується оригінальний термін[5]) як можливий локус глобального демократичного руху.

    Завершальна книга трилогії «Співдружність» (Commonwealth) вийшла восени 2009 року. Ні українською, ні російською мовами ще перекладена не була.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився у Бетесді (штат Меріленд),[6] закінчив школу в окрузі Потомак, Меріленд. Вивчав інженерію у Свартморському коледжі(англ.) штату Пенсильванія у 1978–1983 роках. Здобуваючи вищу освіту, під час енергетичної кризи 1970 року(див. англ. сторінку 1970s energy crisis), Хардт почав цікавитись альтернативними джерелами енергії.[2]

    Після закінчення коледжу Хардт працював у різноманітних компаніях, пов'язаних із сонячною енергією. Також спіробітничав із неурядовими організаціями у Центральній Америці.

    У 1983 році Хардт переїздить до Сієтлу, де починає вивчати порівняльну літературу в Вашингтонському Університеті.[2] Там у 1986 році він здобуває ступінь магістра, а у 1990 — кандидата наук (PhD).[7] Звідти Хардт переїздить у Париж, де і зустрічає Антоніо Негрі

    Хардт, окрім англійської, вільно володіє французькою, іспанською, італійською мовами. Є викладачем літератури та італійської у Дюкському університеті, а також викладачем філософії та політики у European Graduate School.[3]

    Ідеї[ред. | ред. код]

    Хардт звертає увагу на задоволення від політичного життя : «Потрібно вивести концепт любові за межі закоханої пари»[8] Політика multitide не фокусується виключно на контролюванні засобів виробництва чи на звільненні людської суб'єктивності. Обидва ці орієнтири пов'язані між собою любов'ю та задоволенням від політичного життя та усвідомлення політичних цілей.

    Хардт не вважає викладацьку (вчительську) діяльність революційною, як і не вважає, що вищий навчальний заклад є політичною інституцією. «Але зараз думаючи про політику як проект масштабної соціальної трансформації, я зовсім не впевнений, що політична активність може бути привитою в університеті».[9]

    Хардт вважає, що візії загальної освіти та рівноправного відкритого доступу до університетів поступово зникають: «війна з тероризмом» стимулювала лише вузькі сфери військового і технологічного знання, в той час як потрібні навички біополітичної економіки (створення ідей, образів, кодів, афектів та інших нематеріальних благ) не здобули визнання як ключові для економічної інновації.[10]

    Концепт «Multitude»[ред. | ред. код]

    «Multitude» — це спільність, активний соціальний суб'єкт, який немає деякої об'єднучої, загальної ідентичності та не зводиться до класу або народу. «Multitude» — принципова плюральність, що складається з одиничних, оригінальних соціальних агентів, кожен з яких має особливу комбінацію ідентифікацій. В межах «multitude» не знайдеться двох однакових агентів-особистостей. Така різноманітність одиничностей уможливлює існування спільності, яка конституюється через утворення «спільного» («common») в ході біополітичного виробництва.[11] ,[12]

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    На сьогодні україномовних перекладів праць Майкла Хардта немає.

    Книги у перекладі на російську[ред. | ред. код]

    • Империя (в соавторстве с Антонио Негри) Москва: Праксис, ISBN 5-901574-40-0, 2004
    • Множество: война и демократия в эпоху империи (в соавторстве с Антонио Негри) Москва: Культурна Революция,ISBN 5-902764-09-2, 2006

    Книги англійською мовою[ред. | ред. код]

    Електронні видання[ред. | ред. код]

    Англомовні статті[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б в Vulliamy, Ed (2001-07-15). Empire hits back. The Guardian (London). Процитовано 2010-05-12. 
    3. а б Michael Hardt Faculty Page at European Graduate School Biography, Bibliography and Video Lectures. Retrieved May 14, 2009.
    4. "Have Michael Hardt and Antonio Negri Rewritten the Communist Manifesto For the Twenty-First Century?. Egs.edu. Retrieved on 2012-04-20.
    5. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_64/Gileya64/F14_doc.pdf
    6. http://globetrotter.berkeley.edu/people4/Hardt/hardt-con1.html
    7. Michael Hardt faculty page at Duke University. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2007-09-01. 
    8. Michael Hardt. Identity and Difference. Lecture at European Graduate School EGS. 2005
    9. Michael Hardt, Caleb Smith, and Enrico Minardi. «The Collaborator and the Multitude: An Interview with Michael Hardt.» The Minnesota Review. no. 61-62. 2004.
    10. Hardt, Michael. «US education and the crisis.» European Graduate School. December 1, 2010. (English).
    11. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_64/Gileya64/F14_doc.pdf
    12. http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2012/1918/9644_3b56.pdf

    Посилання[ред. | ред. код]

    Інтерв'ю