Республіка Майнц
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (July 2010) |
| Rheinisch-Deutscher Freistaat Республіка Майнц / Рейнсько-Німецька Вільна Держава | ||||
| дочірня держава Франції | ||||
| ||||
| Столиця | Майнц | |||
| Форма правління | Революційна республіка | |||
| Історичний період | Французькі революційні війни | |||
| - Окупація Кустином | 21 жовтень 1792 | |||
| - Проголошення незалежності | 18 Березня | |||
| - Відправлення делегатів в Париж | 23 березня 1793 | |||
| - Національний конвент погодив приєднання до Франції | 30 березня 1793 | |||
| - відвойовано Австро-пруськими військами | 22 липня 1793 | |||
| Сьогодні є частиною |  Німеччина
| |||
| ||||
Республіка Майнц, також Майнцька комуна, Рейнсько-Німецька Вільна Держава (Rheinisch-Deutscher Freistaat) (21 жовтня 1792 — 23 липня 1793 року) — одна з дочірніх республік Франції, а також перша демократична держава на території сучасної Німеччини[1], в якій з часів середньовіччя панували дрібно абсолютиські державні утворення.
Історія[ред. | ред. код]
Республіка Майнц з'явилася під впливом ідей Великої Французької революції. Більш того, 21 жовтня 1792 року саме місто Майнц було зайняте французькими революційними військами і швидко перетворилось на центр революційного руху, що супроводжувалось яскравим вираженням міського самоуправління. 23 жовтня в місті з'явилося «Товариство друзів свободи і рівності», яке нагадувало Якобінський клуб. Його лідером був Георг Форстер. Він, а також деякі інші члени суспільства, увійшли до складу нової адміністрації, створеної при безпосередній участі французів.
Розквіт[ред. | ред. код]
15 грудня французький Конвент видав у Майнці декрет, проголошуючий суверенітет народу. При цьому також була проведене повна скасування феодальних пережитків і повинностей.
17 березня 1793 року в Майнці відкрився власний Рейнсько-німецький національний Конвент (Rheinisch-Deutscher Nationalkonvent), що позбавив феодалів усіх прав і привілеїв. При цьому територія від Ландау до Бінгена була оголошеною «вільною, незалежною і неподільною державою, заснованою на законах свободи і рівності». І вже 19 березня Конвент провів голосування щодо приєднання Республіки Майнц до Франції. До неї довгий час схилявся прирейнський регіон, хоча французького населення тут практично не було
Падіння[ред. | ред. код]
Незважаючи на це вже 30 березня, коли Республіка Майнц стала частиною Франції, місто оточила армія коаліції реакційно налаштованих європейських держав. Почалася тривала облога Майнца. Французька армія була змушена капітулювати, а війська коаліції відновили владу курфюрста і почали проводити репресії проти так званих «майнцьких клубістів», тобто членів «Товариства друзів свободи і рівності» і активних учасників революційного руху.
Оцінка[ред. | ред. код]
На думку одного з основоположників марксизму, історика Фрідріха Енгельса Майнц був єдиним німецьким містом, що зіграло поважну роль у Французькій революції 1789—1799 років[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The shortlived republic is often ignored in identifying the «first German democracy», in favour of the Weimar Republic; e.g. «the failure of the first German democracy after the First World War (the Weimar Republic)…» (Peter J. Burnell, Democracy Assistance: international co-operation for democratization 2000:131), or Ch. 3. 'The First Attempt at Democracy, 1918—1933', in Michael Balfour, West Germany: a contemporary history, 1982:60
- ↑ К. Маркс и Ф. Энгельс. Сочинения : [арх. 18 серпня 2021] : [рос.]. — 2. — М. : Издательство политической литературы, 1965. — Т. 38. — С. 449.
Література[ред. | ред. код]
- Heinrich Josef König. Die Klubbisten in Mainz : [нім.]. — В., 1847.
- J. Streisand. Deutschland von 1789 bis 1815 : [нім.]. — В., 1959.
- Мошковская Юлия Яковлевна. Георг Форстер — немецкий просветитель и революционер XVIII в. : [рос.]. — М. : Изд-во Академии наук СССР, 1961. — 417 с.
|
| ||||||||||||||||||||||||
