Майоров Антуан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майоров.
Ф
Антуан Майоров
Особисті дані
Повне ім'я Антуан Іванович Майоров
Народження 13 серпня 1971(1971-08-13) (52 роки)
  Мінськ, Білоруська РСР
Зріст 182 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Позиція півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР РОШІСП (Мінськ)
СРСР «Червоне Знамя» (В)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988—1991 СРСР КІМ (В) 67 (5)
1991—1992 СРСР/Україна «Хімік» (С) 47 (8)
1993 Білорусь «Локомотив» (В) 1 (0)
1993 Білорусь «Двіна» 28 (3)
1994—1996 Білорусь/Білорусь «Динамо» (Мн) 62 (10)
1997—1998 Білорусь «Динамо-93» 21 (3)
1998 Росія «Локомотив» (НН) 6 (1)
1999 Росія «Торпедо-Вікторія» 17 (1)
1999 Білорусь «Торпедо-МАЗ» 3 (0)
2001 Литва «Жальгіріс» 6 (0)
2001 Білорусь «Гомель» 6 (0)
2016—2017 Білорусь «Ошмяни БДУФК» 2 (0)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2003—2004
2004—2006		 Білорусь БГАФК (Мінськ)
Білорусь «Елласт» (Н)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008—2009 Білорусь Білорусь (пляж.)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2016—н.ч. Білорусь «Ошмяни БДУФК»
Суддівська діяльність
Роки Змагання Ігор
2002—2012 Білорусь Вища ліга Білорусі 51

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Антуан Іванович Майоров (біл. Антуан Маёраў; нар. 13 серпня 1971, Мінськ, Білоруська РСР) — білоруський футболіст, футзаліст, тренер та футбольний арбітр, виступав на позиціях півзахисника та нападника. Головний тренер білоруського клубу «Ошмяни БДУФК».

Життєпис[ред. | ред. код]

Син відомого радянського та білоруського арбітра Івана Майорова[1]. Отримав ім'я на честь одного з героїв французького фільму «Чоловік і жінка»[2]. Як футболіст виступав за мінське «Динамо». У 1998 році переїхав до Росії в нижньогородський «Локомотив». Наприкінці кар'єри виступав за «Жальгіріс».

Виступав за збірну Білорусії з пляжного футболу[3]. Декілька років займався суддівською діяльністю. Майоров працював на матчах Прем'єр-Ліги[4]. У жовтні 2008 року припустився грубої помилки в матчі «Даріда» — «Німан» (1: 2), після чого на вимогу господарів відсторонений від суддівства на певний період часу[5]. Взимку 2012 року під час зборів Антуан Майоров порушив спортивний режим і відсторонений від суддівства на невизначений термін[6]. У цьому ж році розпочав тренерську кар'єру, увійшовши в штаб Василя Кушніра в жіночій команді «Зорка-БДУ». З осені 2016 роки самостійно керує клубом «Ошмяни-БДУФК»[7]. Уже в першому матчі біля на чолі команди проти «Смолевичів» Майорова видалили з лави запасних за втручання в дії суддівської бригади[8].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Динамо» (Мінськ)
«Гомель»
«Жальгіріс»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Сёмина в Харькове чуть не „прибили“. Так он спрятался от милиции в раздевалке». Как белорус судил чемпионат СССР [Архівовано 14 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Хвастович требовал за меня большие деньги». Антуан Майоров — о футболе 90-х [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Матчи сборной Белоруссии по пляжному футболу 2008—2009 [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Судейская статистика на сайте Sportbox (рос.)
  5. ↑ Белорусская федерация футбола призвала «Дариду» «до конца исполнить свой профессиональный долг»[недоступне посилання] (рос.)
  6. ↑ Бабники, или Кто разменял мужской футбол на женский [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Верим в команду! Интервью с руководителями и игроками ФК «Ошмяны-БГУФК» [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Майоров сменил Смирных на посту главного тренера «Ошмян» [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майоров_Антуан_Іванович&oldid=41036472