Макаренко Віталій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макаренко Віталій Семенович
Народився 20 квітня (2 травня) 1895
Білопілля, Білопільська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 22 липня 1983(1983-07-22) (88 років)
Єр
Alma mater Чугуївське військове училище
Учасник Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання поручник
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Макаренко Віталій Семенович (20.04. (3.05).1895, Білопілля — 22.07.1983, Йер, Франція) — офіцер російської армії, учасник Білого руху, брат видатного педагога Макаренка Антона Семеновича.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Білопіллі, середню освіту здобув у кременчуцькій гімназії. У 1915 році був мобілізований, закінчив офіцерські курси та направлений на Південно-західний фронт. Був поранений, нагороджений, повернувся у Кременчук. У 1917—1919 рр. викладав у місцевій гімназії разом з братом. Влітку 1919, коли Кременчук було зайнято більшовиками, змушений був покинути місто, рятуючись від «червоного терору» і блукати по селам. Після зайняття Кременчугу Збройними Силами Півдня Росії добровільно вступив до їх лав, через важке поранення на фронті Першої світової обіймав посаду у тилу. У період відступу білих армій добровільно покинув посаду у контррозвідці і брав участь у боях як кулеметний офіцер на бронепоїзді. З 1920 року — у еміграції. Проживав у Франції, деякий час листувався з братом.

Діяльність у еміграції[ред. | ред. код]

На життя заробляв як власник фотоательє. Брав участь у з'їздах білої еміграції, складанні двухтомної роботи «Марковці у боях та похідах…». На прохання німецьких педагогів написав спомини «Мій брат Антон Семенович»[1] . Помер у місті Йер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виталий Семенович МАКАРЕНКО «Мой брат Антон Семенович» [1]

Джерела[ред. | ред. код]