Макаров Степан Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макаров Степан Осипович
рос. Степа́н Мака́ров
Макаров, Степан Осипович.jpg
Народився 8 січня 1849(1849-01-08)
Миколаїв
Помер 13 квітня 1904(1904-04-13) (55 років)
Порт-Артур
·загиблий у бою
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність солдат, інженер, гідрограф, мандрівник-дослідник
Володіє мовами російська
Учасник Російсько-турецька війна і Російсько-японська війна
Членство Society for the Study of the Amur Region[d] і Російське географічне товариство
Військове звання віце-адмірал
Термін 18631904
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Георгіївська зброя
Медаль імені графа Федора Петровича Літке
Криголам «Єрмак»

Степан Осипович Макаров (27 грудня 1848 (8 січня 1849), Миколаїв — 31 березня (13 квітня) 1904, біля Порт-Артура) — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896). У 1895 році розробив російську семафорну абетку. Лауреат Макаріївської премії.

Закінчив Морське училище (1865). Учасник Ахал-Текінської експедиції (18801881). Командував пароплавом «Тамань» (1881 — 1882), фрегатом «Князь Пожарський» (1885), корветом «Вітязь» (18861889), на якому здійснив навколосвітню подорож.

Виконувач обовʼязків головного інспектора морської артилерії (18911894). Молодший флагман Практичної ескадри Балтійського моря (1894). Командувас ескадри в Середземному морі (1894 — 1895), при загрозі війни з Японією (1895) перевів кораблі на Далекий Схід. Командувач Практичної ескадри Балтійського моря (1896 — 1898). Головний командир Кронштадтського порту, губернатор Кронштадта (6 грудня 1899 — 9 лютого 1904). Після початку російсько-японської війни (19041905) призначений командуючим Тихоокеанською ескадрою. 24 лютого (8 березня) прибув у Порт-Артур. Керував діями кораблів при обороні Порт-Артура, загинув на броненосці «Петропавловськ», що підірвався на міні.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 січня 1849 р. в Миколаєві в сім'ї морського офіцера. Після переїзду до Ніколаєвська-на-Амурі в 1858 р. десятирічний Макаров вступив у штурманське училище. Під час навчання в училищі наполегливо вивчав математику, англійську мову, багато читав.

У 1865 р. успішно закінчив морське училище, його призначили корабельним гардемарином.

Степан Макаров
Будинок у Миколаєві, в якому народився С. О. Макаров
Пам'ятник Макарову в Кронштадті
Радянська поштова марка на честь С. О. Макарова

Під час багатьох навчальних плавань у молодого Макарова склалися навички досвідченого командира, гостра спостережливість. До 1869 р., коли С. О. Макарову було присвоєно звання мічмана (перший офіцерський чин у царському флоті), він уже проплавав близько 2000 днів.

У 1871 році за відмінну службу присвоєно звання лейтенанта.

Велику увагу приділяв справі вдосконалення військових кораблів та їх озброєння. В 1877 році С. О. Макаров — активний учасник російсько-турецької війни. У бойових операціях проти турецького флоту виявляв себе вольовим і відважним командиром, сміливим новатором у застосуванні техніки та методів ведення морського бою, а також добрим організатором. Макаров завдав турецькому флотові ряд рішучих ударів, після чого турки перестали бути господарями Чорного моря.

Після закінчення турецької війни одержує в 1882 році призначення в Константинополь. Він проводить велику дослідницьку роботу, вивчаючи течії в Босфорі.

Макаров доводить існування у протоці двох течій: верхньої — з Чорного моря в Егейське, нижньої — у зворотному напрямку. Це цілком спростувало думку англійського гідролога Спарта, який заперечував існування нижньої течії з Егейського моря в Чорне.

В 1886 Макарова було призначено командиром корвета «Витязь», на якому здійснив навколосвітнє плавання. Під час цього плавання, що тривало близько трьох років, була проведена велика дослідницька робота з вивчення Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Наслідки цих досліджень Макаров виклав у великій науковій праці «Витязь» і «Тихий океан», що подібно до його праці «Про обмін води Чорного та Середземного морів», дістала високу оцінку з боку вчених.

У 1890 р. С. О. Макарову було присвоєно звання контр-адмірала. З цього часу він займає послідовно ряд відповідальних посад у морському флоті й разом із тим продовжує наукову діяльність.

Він дуже добре розумів значення Арктики для Росії. Вирішальним транспортом у справі вивчення полярних морів він увважав криголами. «Простий погляд на карту Росії показує, — писав він, — що вона головним своїм фасадом виходить на Льодовитий океан… Потужний криголам відкриє дверів цьому фасаді…»

Ціною великих зусиль Макарову вдається домогтися побудови криголама «Єрмак» (збудовано в 1898 р. в Англії під безпосереднім його керівництвом та кресленнями). Дуже багато зробив для вивчення Арктики. Особливо цінним є те, що розробив питання про використання криголамів. Ці дослідження узагальнив у своїй праці «„Єрмак“ во льдах».

У ніч на 9 лютого 1904 р. японський флот без оголошення війни напав на російську ескадру в Порт-Артурі. Оборону Порт-Артура було організовано погано. Японський флот мав значну перевагу над російським Тихоокеанським флотом. У цей час віце-адмірала С. О. Макарова призначають командувачем Тихоокеанського флоту. За короткий час підвищує його боєздатність і значно посилює оборону Порт-Артура, перейшовши від тактики пасивної оборони до тактики активної оборони.

13 квітня 1904 р. броненосець «Петропавловськ», на якому був адмірал Макаров, вийшов у море назустріч ворожим кораблям і підірвався на міні. Видатний учений і флотоводець загинув смертю хоробрих. Разом із ним помер славетний російський художник-баталіст В. В. Верещагін.

Видатний флотоводець, інженер-конструктор кораблів, винахідник, учений і великий патріот, Степан Осипович Макаров зробив великий внесок і в географічну науку. Він провів глибокі та ґрунтовні дослідження океанів, сконструював перший у Росії криголам і запропонував проект його широкого використання для вивчення Арктики. Він був і першим керівником наукової експедиції на криголамі в Арктику.

Памʼять[ред. | ред. код]

На честь адмірала Макарова назване місто Макаров у Сахалінській області. Ім'я Степана Осиповича Макарова носить Державна Морська Академія в м. Санкт-Петербург, Національний Університет Кораблебудування, вулиця та бульвар у Миколаєві (Україна), Тихоокеанський військово-морський інститут у Владивостоці.

Також на його честь названо астероїд 6220 Степанмакаров[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]