Макарівський міст (Кронштадт)
| Макарівський міст | |
|---|---|
.JPG) | |
| 59°59′27″ пн. ш. 29°46′32″ сх. д. / 59.99091111113877162° пн. ш. 29.77571666669478034° сх. д.Координати: 59°59′27″ пн. ш. 29°46′32″ сх. д. / 59.99091111113877162° пн. ш. 29.77571666669478034° сх. д. | |
| Країна |
 Росія |
| Розташування | Кронштадт |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1] |
  Макарівський міст Макарівський міст (Росія) | |
 | |
 Макарівський міст у Вікісховищі | |
Макарівський міст — пішохідний підвісний міст через яр Петровського доку в Кронштадті. Пам'ятник історії та архітектури XX століття. Створено робітниками Кронштадського Морського заводу. Знаходиться під охороною держави.
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться в центрі Кронштадта. Поєднує Якірну площу і Червону вулицю, розташований неподалік від Літнього саду. Входить до архітектурного ансамблю Якірної площі.
Назва[ред. | ред. код]
За радянських часів міст офіційно називався Червоним (за назвою вулиці), хоча і тоді, навіть в офіційних документах, використовували частіше інші назви: Висячий, Підвісний, Макарівський.
Історія[ред. | ред. код]
При будівництві Морського Нікольського собору виникло питання — як добиратися Миколі II до цього місця з Петровської пристані. На церемонію освячення початку будівництва Морського собору Микола II приїхав автомобілем, а на церемонію освячення зведеного храму — у відкритій кареті — по Княжій (нині Комуністичній) вулиці. Для скорочення шляху Комітет по облаштуванню Морського собору, який також відповідав і за встановлення пам'ятника С. О. Макарову, вирішив побудувати пішохідний міст через яр Петровського доку. Міст був зібраний робітниками Кронштадтського пароплавного заводу всього за 3 місяці[2].
Через півтора місяці після освячення Морського Нікольського собору — 24 липня (6 серпня) 1913 року був відкритий і пам'ятник С. О. Макарову. На відкритті були присутні вдова і син адмірала.
У 1913 році був створений перший варіант мосту — з металевим каркасом і дерев'яним настилом. З будівництвом мосту через яр зникла необхідність обходити яр стороною або спускатися вниз — до існуючих трьох нижніх мостів через водотік. Проте, через особливості дерев'яного настилу, велосипедистам було заборонено користуватися мостом і після реконструкції в 1940 році.
У 1971 році в інституті «Ленгіпроінжпроект» (інженер Б. Е. Дворкін) на замовлення Кронштадтського морського заводу було виконано проект капітального ремонту Макарівського мосту[2].
Пілони і дерев'яні констукції споруди були замінені на зварні металеві. Для міцності каркас настилу покрили металевими листами, а вже потім залили асфальтом. Основні генеральні розміри споруди, зовнішній вигляд і статичні схеми прольотів були збережені[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Решение исполкома Ленгорсовета № 646 от 06.08.1990
- ↑ а б в Макаровский мост // СПб ГБУ «Мостотрест». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — СПб.: Норинт, 2002. — 353 с. — ISBN 5-7711-0019-6.
- Зодчие Санкт-Петербурга. XX век / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 2000. — 720 с. — ISBN 5-289-01928-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Макарівський міст [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // СПб ДБУ «Мостотрест»
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |