Макова олія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Макова олія (олія насіння маку) - рослинна олія, яку отримують з насіння маку (зокрема, маку опійного Papaver somniferum). Олія використовується в їжу, застосовується в фармацевтиці і при виготовленні фарб, лаку та мила.

Властивості і склад[ред. | ред. код]

Приклад одного з тригліцеридів олії маку. Червоним відзначені залишки α-ліноленової кислоти, синім - залишок пальмітинової кислоти

Олія насіння маку є прозорою безбарвною рідиною (іноді з легким світло-жовтим відтінком). Володіє слабким запахом і приємним горіховим присмаком. Нерозчтинна в воді, добре розчиняється в неполярних органічних розчинниках (хлороформі, діетиловому етері, толуолі, скипидарі тощо). У холодному етиловому спирті розчиняється погано, в гарячому (при температурі кипіння) розчиняється добре [1].

Щільність олії при кімнатній температурі становить близько 0,92 г/см 3 . Температура застигання олії - -18 °C.

Тригліцериди в складі олії насіння маку мають особливо високу частку (70-75%) ненасичених жирних кислот (омега-ненасичених кислот), серед яких переважає ненасичені жирні кислоти з трьома подвійними зв'язками - α-ліноленова кислота. Також містить олеїнову і пальмітинову кислоти, різні стерини (кампестерол, стигмастерол, ситостерин і дельта-5-авенастерол). Основний аромат і смак олії надає 2-пентілфуран [2]; також в олії присутні леткі сполуки 1-пентанол, 1-гексаналя, 1-гексанол і капронової кислоти[3].

Олія не володіє наркотичними властивостями і відрізняється високим вмістом токоферолів. [4]

Отримання[ред. | ред. код]

Насіння маку опійного

Отримують олію з насіння маку, яке містить 45-50% жирної олії [1]. Промислове виробництво олії почалося лише на початку двадцятого століття. На той момент більшість плантацій маку були зосереджені в Азії, але більша частина одержуваної макової олії проводилася у Франції і Німеччині із привезеної сировини.

Для отримання олії, яка використовується в харчових, косметичних та фармацевтичних цілях, насіння маку піддають холодному пресуванню (холодний віджим). Ця олія безбарвна, має яскравий горіховий запах і приємний смак. Повторний віджимання насіння при нагріванні (гаряче віджимання) дає світло-жовту швидкорозчинну олію, яка застосовується для олійного живопису.

Застосування[ред. | ред. код]

Використання олії маку веде до середньовіччя, коли олію отримували кустарним способом в домашніх умовах і застосовували в основному для заправки олійних ламп і виготовлення проолієного паперу, лише іноді олія вживалася в їжу. В XIX столітті олію маку почали використовувався для виробництва лакофарбових матеріалів і мила.

Зараз макову олію використовують в основному у фармацевтиці (розчинник для радіоконтрастних препаратів йоду) і косметиці.

Олія знаходить застосування в олійному живописі в якості розчинника для олійних фарб, зв'язування пігменту і лакування готової картини. [5]Одним з найстаріших зображень, при написанні якого ймовірно використовувалася ця олія, є знайдений в Афганістані наскальний живопис, що датуються приблизно 640 м до н.е. [6].

Завдяки насиченому горіховому присмаку олія використовується в кулінарії для заправки салатів і холодних страв. Так як олія термічно нестійка (температура розкладання близько 170 градусів), то для смаження і випічки вона підходить обмежено. В харчову олію маку іноді додають оливкову і мигдалеву олію з метою зменшення її вартості. [1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Julius Lewkowitsch. Chemical technology and analysis of oils, fats and waxes / George H. Warburton. — 5. — Macmillan, 1914. — Vol. 2.
  2. Yiu H. Hui, Handbook of Food Science, Technology, and Engineering . CRC Press 2006. ISBN 0-8493-9848-7
  3. Krist S, Stuebiger G, Unterweger H, Bandion F, Buchbauer G (October 2005). Analysis of volatile compounds and triglycerides of seed oils extracted from different poppy varieties (Papaver somniferum L.). Journal of Agricultural and Food Chemistry 53 (21): 8310–6. PMID 16218681. doi:10.1021/jf0580869. 
  4. Bozan B, Temelli F (September 2008). Chemical composition and oxidative stability of flax, safflower and poppy seed and seed oils. Bioresource Technology 99 (14): 6354–9. PMID 18198133. doi:10.1016/j.biortech.2007.12.009. 
  5. Kiljunen, Veikko. Taidemaalarin materiaalioppi. — Kustannus Oy Taide. — ISBN 951-608-004-9.
  6. Rosella Lorenzi (19.2.2008). Oldest Oil Paintings Found in Afghanistan : Discovery News. dsc.discovery.com. Архів оригіналу за 2012-10-01. Процитовано 2012-8-6.