Мако (місто)
| Мако Makó | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Медьє | Чонград | ||||
| Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
| Населення | 24 403 | ||||
| Площа | 229,23 км² км² | ||||
| Густота населення | 107,5 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 6900 | ||||
| Телефонний код | +36-(+36)62 | ||||
| Географічні координати | 46°13′12″ пн. ш. 20°28′44″ сх. д. / 46.22000° пн. ш. 20.47889° сх. д.G O | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | mako.hu | ||||
| Мер | Петер Бузаш | ||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
Мако (угор. Makó (ˈmɒkoː), словац. Makov, рум. Macău) — місто на південному сході Угорщини в медьє Чонград (регіон Південний Великий Альфельд), біля кордону з Румунією. Розташований на річці Марош (Муреш). Населення — 24 403 особи (2009). 95,5 % населення становлять угорці, 0,8 % — цигани, по 0,3 % — німці і румуни, 0,2 % — словаки, 0,1 % — серби.
Мако розташоване в сонячному регіоні, що позитивно позначилося на розвитку сільського господарства. Історично околиці міста були відомі вирощуванням цибулі і часнику. У місті також розвинені транспортна інфраструктура (через місто проходить європейська магістраль Е68) і туризм.
Біля міста розвідано велике газове родовище (Makó Trough[en]).
Було найпівденнішим поселенням українців на південному сході Угорщини, на румунському кордоні, що було своєрідним перехідним пунктом поселення закарпатських українців у Бачці (тепер Сербія).
Процес асиміляції посилили угорський культурний тиск з середини XIX століття і заходи мадяризації Греко-Католицької Церкви після заснування Гайдудорозької єпархії. Українські етнічні острови зазнали чималого удару в 1918 році, після цілковитої ізоляції Закарпаття, а для греко-католиків Боршодського комітату засновано адміністратуру в Мішкольці. Введення угорської мови до літургії призвело до остаточної асиміляції.
- Джозеф Пулітцер — відомий журналіст і видавець.
- Геза Вермеш — богослов, історик юдаїзму і раннього християнства
Ада, Сербія
Атча, Туреччина
Железовце, Словаччина
Кирьят-Ям, Ізраїль
Лебау, Німеччина
Мартінсікуро, Італія
Меркуря-Чук, Румунія
Радомсько, Польща
Синьян
Ясло, Польща
- Театр
- Необарочний палац
- Рейковий автобус
| Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

