Макроелементи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Макроелементи — група хімічних елементів, які надходять до складу тіл біологічних об'єктів разом з їжею із ґрунтового розчину у вигляді іонів (у рослин), або з оточуючого середовища (у тварин)[1]. В тілі людини ці елементи складають:

  • кисень (O) — 65 %;
  • водень (H) — 10 %;
  • вуглець (C) — 18 %;
  • азот (N) — 3 %;
  • фосфор (P) — 1,1 %;
  • калій — 0,35 %;
  • кальцій — 2 %;
  • магній — 0,05 %;
  • залізо;
  • сірка (сульфур, S) — 0,25 %;
  • натрій — 0,15 %;
  • хлор — 0,15 %;

У рослинах макроелементами вважаються: вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, калій, сірка, кальцій та магній, причому перші три через специфіку зустрічальності та засвоєння іноді у списках опускаються. C, H, O, N — чотири елементи, які разом складають близько 96—98 % маси живих клітин. CHNOPS становлять основу органічних сполук, їх називають органогенними елементами.

Залізо в організмі людини[ред. | ред. код]

В організмі дорослої людини міститься біля 3-4 грамів заліза (близько 0,02 %), з яких тільки біля 3,5 мг знаходиться в плазмі крові. Гемоглобін має приблизно 68 % заліза всього організму, феритин — 27 %, міоглобін — 4 %, трансферин — 0,1 %. Джерелами заліза при біосинтезі залізовмісних білків служать залізо, яке надходить з їжі, і залізо, звільнене при постійному розпаді еритроцитів в гепатоцитах (клітинах печінки) і клітинах селезінки.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Макроелементи // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 120.

Посилання[ред. | ред. код]