Максиміліан Лейхтенберзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Максиміліан Лейхтенберзький
Максиміліан Жозеф Євгеній Август Наполеон Богарне
Maximilian Leuchtenberg.jpg
Художник Карл Брюллов, 1849
Народився 2 жовтня 1817(1817-10-02)
місто Мюнхен, Німеччина
Помер 1 листопада 1852(1852-11-01) (35 років)
місто Санкт-Петербург, Росія
Національність німець
Титул герцог Лейхтенберзький
Термін 18351852
Попередник Август Богарне
Наступник Микола Романовський
Батько Євген Богарне
Матір Августа Баварська
Рід Богарне
Дружина Марія Романова
Leihtenberg COA.jpg

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Максиміліа́н Жозе́ф Євге́ній Авгу́ст Наполео́н Богарне́ (нім. Maximilian Joseph Eugène Auguste Napoléon de Beauharnais; нар. 2 жовтня 1817 — пом.1 листопада 1852) — третій герцог Лейхтенберзький, князь Венеціанський.

Життєпис[ред.ред. код]

Максиміліан народився 2 жовтня 1817 року у Мюнхені. Він був другим сином та молодшою дитиною з шести виживших у родині Євгена Богарне (сина Жозефіни та пасинка Наполеона) та Августи Баварської (дочки короля Баварії Максиміліана I). Хлопчик мав старшого брата Августа та чотирьох сестер: Жозефіну, Ежені, Амелію та Теоделінду.

Невдовзі після його народження сім'я переїхала із замку Берг до замку Ісманінг.[1] Тоді ж Євгеній Богарне отримав титул герцога Лейхтенберзького та князівство Айхштадт. У 1821 на Одеонсплац у Мюнхені, для родини був завершений будинок, що дістав назву Лейхтенберзький палац.[2]

Батько помер, коли Максиміліану було шість. А після смерті 1835 року і старшого брата, до 17-річного Максиміліана перейшов титул герцога Лейхтенберзького. Після навчання Максиміліан поступив лейтенантом на баварську службу і невдовзі був назначений командиром 6-го кавалерійського полку.

В 1837 році, за дорученням дядька короля Баварії Людвига I, він відвідав Росію для участі в кавалерійських маневрах. Там його прийняли дуже тепло, де він познайомився з дочкою імператора Миколи I Марією. В жовтні 1838 року він став її женихом, а 2 липня 1839 року офіційно оженився. В новій родині народилось семеро дітей:

Дружина Марія Миколаївна, 1840
  • Олександра (18401843) — герцогиня Лейхтенберзька
  • Марія (18411914) — княжна Романовська
  • Микола (1843—1891) — князь Романовський, четвертий герцог Лейхтенберзький
  • Євгенія (18451925) — княжна Романовська, герцогиня Лейхтенберзька
  • Євгеній (18471901) — князь Романовський, п'ятий герцог Лейхтенберзький
  • Сергій (18491877) — князь Романовський, герцог Лейхтенберзький
  • Георгій (18521912) — князь Романовський, шостий герцог Лейхтенберзький

Після весілля Максиміліан отримав від імператора титул Імператорської Величності, чин генерал-майора російської служби і став шефом гусарського полку, пізніше командував 2-ою гвардійською кавалерійською дивізією, став головнокомандувачем корпуса гірських інженерів. В 1845 році він продав Папі Римському за 20 млн свої володіння в Церковній області, придбав маєток в Тамбовській губернії.

У 18451846 роках принц узяв участь у мінералогічній експедиції на Урал. Там він захворів на пневмонію, що швидко перейшла у сухоти. Від 1847 лікарі вважали його стан безнадійним.[3]

18491850 Максиміліан здійснив подорож на острів Мадейру, відому своїм цілющим кліматом. Там він проживав на віллі Quinta Vigia.[4]

Після смерті герцога Максиміліана імператор Микола I наказав приступити до продажу його маєтку в Баварії і наказом від 6 грудня 1852 року привласнив його дітям (тобто своїм внукам) титули князів Романовських та Імператорської Величності.

Марія Миколаївна за рік таємно вийшла заміж за графа Григорія Строґанова.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Вілла Quinta Vigia, на якій герцог Лейхтенберзький перебував під час свого лікування на Мадейрі наразі[5] є офіційною резиденцією президента автономного регіона.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Маєток Ісманінг [1] (нім.)
  2. Лейхтенберзький палац [2] (нім.)
  3. Zoia Belyakova, Honour and fidelity: The Russian Dukes of Leuchtenberg, Logos Publisher,‎ 2010
  4. Quinta Vigia [3] (порт.)
  5. Починаючи з травня 1984.

Посилання[ред.ред. код]