Максиміліан Марія Турн-унд-Таксіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максиміліан Марія Турн-унд-Таксіс
Максиміліан Марія Турн-унд-Таксіс
Максиміліан Марія Турн-унд-Таксіс
голова дому Турн-унд-Таксіс
10 листопада 1871 — 2 червня 1885
Попередник Максиміліан Карл Турн-унд-Таксіс
Наступник Альберт Турн-унд-Таксіс
7-й князь Турн-унд-Таксіс
10 листопада 1871 — 2 червня 1885
Попередник Максиміліан Карл Турн-унд-Таксіс
Наступник Альберт Турн-унд-Таксіс
Народився 24 червня 1862(1862-06-24)
Дішинґен, Королівство Вюртемберг
Помер 2 червня 1885(1885-06-02) (22 роки)
Регенсбург, Королівство Баварія
Похований St. Emmeram's Abbeyd
Відомий як політик
Країна Німеччина
Національність німець
Батько Максиміліан Антон Ламорал Турн-унд-Таксіс
Мати Олена Баварська
У шлюбі з не було
Діти не було
Релігія католицтво
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого

Максиміліан Марія Карл Йозеф Габріель Ламорал фон Турн-унд-Таксіс (нім. Maximilian Maria Karl Joseph Gabriel Lamoral von Thurn und Taxis), (нар. 24 червня 1862 — пом. 2 червня 1885) — 7-й князь фон Турн-унд-Таксіс, син принца Турн-унд-Таксіс Максиміліана Антона Ламорала та принцеси Баварії Олени Віттельсбах.

Біографія[ред. | ред. код]

Максиміліан народився 24 червня 1862 року в палаці Таксіс у Дішинґені. Він був першим сином і третьою дитиною в родині принца Максиміліана Антона Турн-унд-Таксіс та його дружини Олени Баварської. Хлопець мав старших сестер Луїзу та Єлизавету, а згодом з'явився молодший брат Альберт. Батько помер, коли Максиміліану було п'ять років. А у 1871, коли йому виповнилося дев'ять, пішов з життя і дід, Максиміліан Карл, передавши йому титул імперського князя. Оскільки Максиміліан був замалим для державних справ, фактично головою дому Турн-унд-Таксіс стала його матір Олена.

Освітою принца займався барон Карл фон Ґейр-Шлеппенбург. Максиміліан не відвідував державних гімназій, натомість отримуючи приватні уроки. Від 1880 навчався в університетах Бонна, Стратсбурга та Геттінгена, де вивчав філософію, право та економіку.

Цікавився не лише полюванням і верховою їздою, а й розвитком науки та мистецтва. СВоїм архіваріусам віддав наказ написати науково обґрунтовану історію династії Турн-унд-Таксіс.

Замок святого Еммерама

1883-го з нагоди досягнення повноліття і офіційного вступу на державну діяльність Максиміліан зробив щедрі пожертви для бідних верств населення міста Регенсбург і його околиць, а також почав відновлення каплиці абатства святого Еммерама. Задум щодо розширення замку святого Еммерама він мав з 1882 року, коли вирішив знести частину монастиря і відновити праве крило у дусі неоренесансу. Головним архітектором мав стати Макс Шульце.

Принц важко захворів 1885, після візиту до дядька Франца Йозефа, із яким вони полювали тетеруків. З дитинства, перенісши скарлатину, страждав на сильні спазми серця. Помер 2 червня у віці 22 років. Похований у склепі каплиці замку святого Еммерама.

Наступним князем Турн-унд-Таксіс став його молодший брат Альберт. При ньому і була закінчена перебудова замку, який тепер вважається значною історичною пам'яткою Німеччини.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Карл Александр Турн-унд-Таксіс
 
Тереза Мекленбург-Стреліцька
 
Генріх Дьорнберг
 
Софія фон Глаубург
 
Пій Август Баварський
 
Амелія Аренберзька
 
Максиміліан I
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Карл Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
Вільгельміна Дьорнберг
 
 
 
 
 
Максиміліан Баварський
 
 
 
 
 
Людовіка Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Антон Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література[ред. | ред. код]

  • Wolfgang Behringer: Thurn und Taxis, Die Geschichte ihrer Post und ihrer Unternehmen. München, Zürich 1990, ISBN 3-492-03336-9.
  • Martin Dallmeier, Martha Schad: Das Fürstliche Haus Thurn und Taxis, 300 Jahre Geschichte in Bildern. Verlag Friedrich Pustet, Regensburg 1996, ISBN 3-7917-1492-9.

Посилання[ред. | ред. код]