Максиміліан Саксонський

Максиміліан Саксонський
нім. Maximilian von Sachsen
Народився	17 листопада 1870; Дрезден, Королівство Саксонія
Помер	12 січня 1951 (80 років); Фрібур, Швейцарія
Країна	Німеччина
Діяльність	католицький священник, викладач університету, богослов
Галузь	богослів'я
Alma mater	JMU
Науковий ступінь	доктор обох прав
Знання мов	німецька
Заклад	Університет Фрібура
Членство	Грецьке філологічне товариство Константинополяd
Титул	Prince of Saxonyd
Конфесія	католицька церква
Рід	Альбертинська лінія Веттінів
Батько	Георг
Мати	Марія Анна Кобург-Браганса
Брати, сестри	Матильда Саксонськаd, Марія Йозефа Саксонська, Йоганн Георг Саксонський, Альберт Саксонськийd, Фрідріх Август III і Фрідріх Август II (король Саксонії)
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Максиміліан Вільгельм Август Альберт Карл Ґеорґ Одон Веттін (нім. Maximilian Wilhelm August Albert Prinz von Sachsen; 17 листопада 1870, Дрезден — 12 січня 1951, Фрібур) — член Альбертинської вітки дому Веттінів, син короля Саксонії Георга і Марії Анни Браганса-Кобурзької. Молодший брат останнього короля Саксонії Фрідріха Августа III; римо-католицький священник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Принц Максиміліан був сьомою дитиною і третім сином передостаннього короля Саксонії Георга I і Марії Анни Португальської; вихований у католицькій вірі. Незважаючи на спротив родини, вступив до семінарії, і 26 липня 1896 року був висвячений на священника.^[6]^[7] Він відмовився від претензій на престол Саксонії та отримання апанажу.^[8]^[9]

Освіта[ред. | ред. код]

У січні 1899 року князь Максиміліан став доктором богослов'я Вюрцбурзького університету.^[9] 21 серпня 1900 року після душпастирського служіння в Нюрнберзі прийняв посаду професора канонічного права у Фрібурзькому університеті.^[10]^[11]

Наприкінці 1910 року принц Максиміліан викликав суперечки, опублікувавши в церковній пресі статтю про об'єднання східних церков з римо-католицькою церквою.^[12] Він стверджував, що деякі догми повинні бути скасовані, щоб Східні Церкви повернулися до Римо-Католицької Церкви. Після цієї події його викликали на зустріч з Папою Пієм X, після чого він відмовився від опублікованого тексту і висловив беззастережну згоду з церковною доктриною.^[13]^[14]

Війна[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни принц Максиміліан служив військовим капеланом серед французьких солдатів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Кавалерський хрест ордена Рутової Корони (Королівство Саксонія)^[15]
Кавалерський хрест ордена Чорного орла (Королівство Пруссія)^[15]
Великий хрест ордена Білого сокола (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, 1890)^[16]
Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана (Австро-Угорщина, 1891)^[17]
Кавалерський хрест ордена Святого Губерта (Королівство Баварія, 1898)^[18]
Кавалерський хрест ордена Вірності (Велике герцогство Баден, 1908)^[19]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Максиміліан Саксонський

Кароліна Пармська

Максиміліан I

Кароліна Баденська

Фердинанд Саксен-Кобург-Гота

Марія Антонія Кохарі

Педру I

Марія Леопольдіна Австрійська

Йоганн Саксонський

Амалія Авґуста Баварська

Фернанду II

Марія II

Георг Саксонський

Марія Анна Португальська

Максиміліан Вільгельм

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Deutsche Nationalbibliothek Record #118604678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ ^а ^б Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ A Prince Ordained A Priest. New York Times. 26 липня 1896. с. 1.
↑ Knowledge Means Peace. New York Times. 19 липня 1896. с. 4.
↑ Prince as Priest in London. The West Australian. 23 жовтня 1896. с. 9.
↑ ^а ^б An Unruly German Press. New York Times. 29 січня 1899. с. 17.
↑ Object to Prince-Evangelist. New York Times. 13 листопада 1900. с. 5.
↑ Saxon Prince a Professor. New York Times. 22 серпня 1900. с. 6.
↑ Pope To Eastern Churches. New York Times. 3 січня 1911. с. 8.
↑ Prince Submits to the Pope. New York Times. 28 грудня 1910. с. 5.
↑ Prince Maximilian Recants. New York Times. 31 грудня 1910. с. 5.
↑ ^а ^б Justus Perthes. Almanach de Gotha (1923). — P. 109.
↑ Staatshandbuch für das Großherzogtum Sachsen / Sachsen-Weimar-Eisenach (1900). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 55
↑ Hof- und Staats-Handbuch des Königreichs Bayern. München. 1909.
↑ Hof- und Staats-Handbuch des Großherzogtum Baden (1910) [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.]. — P. 41.

Біографії Католицтво Німеччина

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118604678/_Record_#118604678]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д Deutsche Nationalbibliothek Record #118604678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-3] а ^б ^в ^г ^д Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-4] а ^б Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13516416k_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-5] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[6] A Prince Ordained A Priest. New York Times. 26 липня 1896. с. 1.

[7] Knowledge Means Peace. New York Times. 19 липня 1896. с. 4.

[8] Prince as Priest in London. The West Australian. 23 жовтня 1896. с. 9.

[augp-9] а ^б An Unruly German Press. New York Times. 29 січня 1899. с. 17.

[10] Object to Prince-Evangelist. New York Times. 13 листопада 1900. с. 5.

[11] Saxon Prince a Professor. New York Times. 22 серпня 1900. с. 6.

[12] Pope To Eastern Churches. New York Times. 3 січня 1911. с. 8.

[13] Prince Submits to the Pope. New York Times. 28 грудня 1910. с. 5.

[14] Prince Maximilian Recants. New York Times. 31 грудня 1910. с. 5.

[:0-15] а ^б Justus Perthes. Almanach de Gotha (1923). — P. 109.

[16] Staatshandbuch für das Großherzogtum Sachsen / Sachsen-Weimar-Eisenach (1900). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.

[17] Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 55

[18] Hof- und Staats-Handbuch des Königreichs Bayern. München. 1909.

[19] Hof- und Staats-Handbuch des Großherzogtum Baden (1910) [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.]. — P. 41.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

Максиміліан Саксонський

Зміст

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Війна[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Максиміліан Саксонський
нім. Maximilian von Sachsen

Народився	17 листопада 1870(1870-11-17)^[1]^[2]^[3] Дрезден, Королівство Саксонія^[1]
Помер	12 січня 1951(1951-01-12)^[1]^[2]^[3] (80 років) Фрібур, Швейцарія^[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	католицький священник, викладач університету, богослов
Галузь	богослів'я^[4]
Alma mater	JMU
Науковий ступінь	доктор обох прав
Знання мов	німецька^[5]^[4]
Заклад	Університет Фрібура
Членство	Грецьке філологічне товариство Константинополя^d
Титул	Prince of Saxony^d
Конфесія	католицька церква
Рід	Альбертинська лінія Веттінів
Батько	Георг^[3]
Мати	Марія Анна Кобург-Браганса^[3]
Брати, сестри	Матильда Саксонська^d, Марія Йозефа Саксонська, Йоганн Георг Саксонський, Альберт Саксонський^d, Фрідріх Август III і Фрідріх Август II (король Саксонії)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Максиміліан Саксонський

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Війна[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук