Максиміліан I Габсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Максиміліан I Габсбург
Von gots gnaden Romischer kayser, zu allen tzeitten merer des reichs, in Germanien, zu Hungern, Dalmatien, Croatien etc. konig, Ertzhertzog zu Osterreich, Hertzog zu Burgund, zu Lottringk, zu Brabant, zu Steyr, zu Kernden, zu Crain, zu Limburg, zu Luxemburg und zu Gelldern, Lanntgrave zum Ellsass, Furst zu Schwaben, Phalltzgrave zu Habspurg und zu Henigew, Gefurster grave zu Burgund, zu Flanndern, zu Tirol, zu Görtz, zu Arthois, zu Hollandt, zu Seelandt, zu Phirt, zu Kiburg, zu Namur und zu Zutphen, Marggrave des heiligen Romischen Reichs, der Enns und zu Burgaw, herr zu Frieslandt auf der Windischen Mark, zu Mechrln, zu Portenaw und zu Salins &c.
Albrecht Dürer - Portrait of Maximilian I - Google Art Project.jpg
Імператор Священної Римської імперії
Правління 1508-1519
Попередник Фрідріх III Мирний
Наступник Карл V Габсбург
Інші титули Король Німеччини
Герцог Штирії
Герцог Каринтії
Герцог Крайни
Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Релігія Римо-католицька церква
Народження 22 березня 1459(1459-03-22)
Вінер-Нойштадт
Смерть 12 січня 1519(1519-01-12) (59 років)
Вельс
Поховання Вінер-Нойштадт, Австрія[1]
Дружина Марія Бургундська
Другий шлюб Б'янка Марія Сфорца
Діти Філіп, Маргарита
Династія Габсбурги
Батько Фрідріх III Мирний
Мати Елеонора Португальська
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Arms of Maximilian I, Holy Roman Emperor.svg
Maximilian gA 1497.jpg
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Максиміліан[2] I Габсбург (22 березня 1459 — 12 січня 1519) — 31-й імператор (цісар[3]) Священної Римської імперії, походив з династії Габсбургів. Батько імператор Фрідріх III Мирний, мати — Елеонора, донька короля Дуарте I Красномовного. З 1486 року — король Німеччини. З 1508 року — імператор.

Молодість[ред.ред. код]

Hans Burgkmair d. Ä. 006.jpg
Елеонора Португальська. Робота Ганса Бургмайера

Молодість майбутній імператор провів здебільшого в Австрії. У нього склалися не дуже гарні стосунки зі своїм батьком, який за своєю природою був одинаком і дуже похмурою людиною. Вихованням Максиміліана займалася його мати — Елеонора Португальська (1434-1467), яка значно вплинула на його світогляд. Не дивно, що Максиміліан був дуже прив'язана до матері. Її рання смерть суттєво позначилася на характері молодого Габсбурга.

Стосунки із Францією[ред.ред. код]

Mary of burgundy pocher.jpg
Марія Бургундська

Відносини імперії, династії Габсбургів з королівством Франція були досить доброзичливими. Ситуація змінилася після загибелі Карла Сміливого, герцога Бургундії, правителя більшості нідерландських провінцій. У нього залишилася єдинна спадкоємиця — донька Марія Бугундська. Відразу розгорнулася боротьба: король Франції Людовик XI Розсудливий з одноко боку, імператор Фрідріх, с іншого, домогалися, щоб їх сини стали чоловіками Марії. Перемогла габсбурзька партія — її підтримала аристократія, шляхта, та міста Нідерландів. Таким чином у 1477 році Максиміліан одружився з Марією Бургундською. Але Генеральні штати нідерландських провінцій — Фландрії, Брабанту, Пікардії, Артуа, Зеландії, Голландії, Гельдерна, Лімбурга, Люксембурга, Намюра та Ено — обмежили права Максиміліана на втручання й вплив на їхні справи. Фактично він був принцoм-консортом.

Після оприлюднення цього шлюбу розпочалася війна із Францією. Вона точилася на двох напрямкам — у Нідерландах та Бургундії. Союзником Франції були швейцарські кантони. Максиміліан намагався домовитися з Людовиком XI, уклавши компромісну угоду: планувалося укласти шлюб між донькою Максиміліана Маргаритою та сином Людовика Карлом. Посаг Маргарити складався з Пікардії та Артуа.

У 1482 році становище Максиміліана у Нідерландах погіршилося. Внаслідок нещасного випадку загинула Марія Бургундська. Регентська рада взяла владу у Нідерландах у свої руки, відсторонивши Максиміліана від контролю над сином Філіпом. Все це супроводжувалося тиском з боку Людовика XI. На щастя наступного року, 1483, той помер.

Максиміліан намагався приєднати до своїх володінь герцогство Бретань, одружившись з її правителькою Ганною. Навіть було укладено шлюб за довіреністю. Але у 1491 році новий король Франції Карл VIII збройно вдерся до Бретані, захопив її. Тут же, у столиці герцогства, Ренні, одружився з Ганною Бретонською, приєднавши герцогство до Франції. Протягом 1491-1492 років точилася запекла боротьба між Францією та Максиміліаном. Нарешті у 1493 році укладено мир у Селісі, за яким Австрія отримала Артуа, Франш-Конте, Шароле, а Франція — Бургундію та Пікардію.

Німецькі справи[ред.ред. код]

Sigismund of Austria.jpg
Сигізмунд Тірольський

Водночас загроза з'явилася зі Сходу — з боку Угорщини. Свої права на Австрію, Штирію та Каринтію пред'явив угорський король Матвій Корвін, який у 1485 році зайняв усі ці землі. Імператор навіть не чинив гідного опору, занепaв духом, ні про що не думав. В цій ситуації лідером тих, хто не збирався складати зброю, став Максиміліан. За підтримки інших німецьких князів його проголосили в Аахені у 1486 році королем Німеччини. Тож у країни стало два королі — Фрідріх та його син Максиміліан, який не тільки продовжив боротьбу з угорцями, але й розширював володіння — змусив у 1490 році свого родича Сігизмунда відмовитися від Тироля на користь Максиміліана. У цьому ж році помер Матяш Корвін, і Максиміліан повернув усі втрачені землі.

Італійська політика[ред.ред. код]

Pala Sforzesca — detail 01.jpg
Лодовіко Сфорца
Ambrogio de Predis 002.jpg
Б'янка Марія Сфорца, друга дружина Максиміліана I

19 серпня 1493 року у Лінці помер Фрідріх III. Максиміліан став одноосібним королем Німеччини. З цього часу він міг вільніше проводити свою політику. Перш за все Максиміліан звернув увагу на Італію, поставивши за мету зміцнення ваги та авторитету імператорської влади в цій країні. Він уклав угоду з одним з сильних володарів півострова — Лодовіко Сфорца, який правив Міланом. Згідно з цією угодою Максиміліан одружувався з племінницею Лодовіко Б'янкою Марією та отримував посаг у розмірі 400 тисяч дукатів, а навзаєм визнавав Сфорца герцогом Мілану. У 1495 році за ініціативою Максиміліана створено Священну лігу у складі Німеччини, Іспанії, Мілана, Рима, Венеції. Головною її метою було протистояти Франції, яка розпочала Італійські війни.

По смерті короля Франції Карла VIII Люб'язного (1498) Ліга розпалася. Але вже у 1508 році створюється нова — Камбрейська (Папа Римський, Імперія, Іспанія, Франція) проти зазіхань Венеціанської республіки. Максиміліан вдерся до Італії, захопив Верону, взяв у облогу Падую, тим часом французькі війська розбили основні сили Венеції у битві при Ан'ядело. Після перемоги над Венецією виникла Ліга проти Франції у складі Швейцарії, Іспанії, Імперії, Папи Римського, Мілану. Але в 1512 році Франція перемогла своїх суперників. Тож Максиміліан уклав мир з Венецією.

Нова німецька політика[ред.ред. код]

Peter Paul Rubens 120b.jpg
Максиміліан I у обладунках ландскнехта
Münze Kaiser Maximilian I.jpg
Талер Максиміліана I

Водночас у Німеччині Максиміліан створює нову армію, за сучаними на той час принципами. Вона складалася з найманих вояків — ландскнехтів, озброєних переважно довгими піками. Вже в 1499 року він розпочинає війну проти Швейцарської конфедерації, яка для Максиміліана скінчилася невдало — за Базельською угодою Максиміліан вимушений був визнати незалежність швейцарців.

В цей же момент Максиміліан намагається реформувати королівську та імператорську владу. У Вормсі відбувається рейхстаг, на якому приймаються рішення про:

  • реформування держави;
  • «Вічний мир» (спроби запобігти всім конфліктам, принаймні на території Німеччини);
  • впровадження «суспільного пфенніга»;
  • створеня імперського суду;
  • постійної імперської державної ради.

Але все це не вдовольнило ні Максиміліана, ні німецьких князів. Вже у 1500 році на рейхстазі у Аугсбурзі вони фактично позбавили Максиміліана влади, залишивши йому тільки титул короля Німеччини.

Однак, у 1504 році Максиміліан зміг втритутися у справи князів. Розпочалася війна між курфюрством Пфальц та герцогством Баварія за Нижню Баварію. Максиміліан у битві при Регенсбурзі розбив війська Пфальца, а у 1505 році укладено мир: Нижня Баварія відійшла до герцога Баварії, а Максиміліан отримав фортеці Куфштайн, Раттенберг та Кітцбюель.

За всіма цими справами Максиміліан не забував ще про одну — отримати від Папи Римського титул імператора Священної Римської імперії. Він навіть у 1507 році планував похід на Рим. Зважаючи на невтішні перемовини з папською курією, Максиміліан сам оголосив себе у 1508 році імператором.

Imperial Circles-2005-10-15-en.png
Імперські округи. 1512 рік

1511 року захопив та приєднав до імперії графство Зоненберг. У 1512 році на рейхстазі у Кельні створено 10 імперських округів: Бургундський, Австрійський, Верхньосаксонський, Баварський, Франкський, Швабський, Верхньорейнський, Нижньорейнсько-Вестфальський, Нижньосаксонський. Не увійшли до системи округів: Богемія, Моравія, Лужиця, землі імперських лицарів. Метою цього були спроби ефективніше керувати німецькою частиною Імперії та посилити владу імператора.

Останні роки[ред.ред. код]

Максимілан продовжував проводити політику приєднання земель та налагодження стосунків із Францією. Для цього у 1515 році укладено угоду між Габсбургами та Ягеллонами, згідно з якою онук Максиміліана Фердинанд брав за дружину доньку короля Богемії та Угорщини Владислава Ягеллона — Анну. У 1516 році у Брюсселі укладено угоди з Францією.

1517 року Максиміліан готував похід проти Османської імперії, але німецькі князі відмовилися підтримати його ідею.

12 січня 1519 року імператор Максиміліан I помер у Велсі (Верхня Австрія).

Сім'я[ред.ред. код]

Дружини[ред.ред. код]

Діти[ред.ред. код]

  • Від першого шлюбу:
  • Від другого шлюбу дітей не було.
  • Від третього шлюбу дітей не було.

Бастарди[ред.ред. код]

Десять бастардів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Будь-ласка, додайте за посиланням українську назву категорії для "Категорія:Поховані на/у/в d:Q131612#P1791". Після додавання вірної назви категорії українською мовою її можна буде створити в Українській Вікіпедії. Дякуємо!
  2. зустрічається також варіант Максиміліян → Грушевський М. Жиди // Історія України-Руси. — Т. V. — С. 255.
  3. Грушевський М. Жиди // Історія України-Руси. — Т. V. — С. 255.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sigrid-Maria Größing: Maximilian I. — Kaiser, Künstler, Kämpfer. Amalthea Verlag, Wien 2002, ISBN 3-85002-485-7.
  • Manfred Hollegger: Maximilian I., 1459—1519, Herrscher und Mensch einer Zeitenwende. Kohlhammer. Stuttgart 2005, ISBN 3-17-015557-1.
  • Sieglinde Hartmann (Hrsg.): Kaiser Maximilian I. (1459—1519) und die Hofkultur seiner Zeit. Reichert. Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-89500-664-7.
  • Thomas Kuster; Monika Frenzel (Hrsg.): Ausstellungskatalog. Maximilian I. Triumph eines Kaisers. Ein Herrscher mit europäischen Visionen. Innsbruck 2005/2006.
Попередник
Фрідріх III Мирний
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Імператор Священної Римської імперії
1508-1519
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Наступник
Карл V Габсбург
Попередник
Фрідріх V Мирний
Steiermark Wappen (shield).svg Герцог Штирії
1493-1519
Steiermark Wappen (shield).svg Наступник
Карл I Габсбург
Попередник
Фрідріх Мирний
Kaernten shield CoA.svg Герцог Каринтії
1493-1519
Kaernten shield CoA.svg Наступник
Карл I Габсбург
Попередник
Фрідріх Мирний
Carniola Arms.svg Герцог Крайни
1493-1519
Carniola Arms.svg Наступник
Карл I Габсбург
Попередник
Фрідріх III Мирний
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Король Німеччини
1486-1519
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Карл V Габсбург
Попередник
Фрідріх V Мирний
Austria coat of arms simple.svg Ерцгерцог Австрії
1493-1519
Austria coat of arms simple.svg Наступник
Карл I Габсбург