Перейти до вмісту

Максим Венгеров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Максим Венгеров
рос. Максим Александрович Венгеров
Народився20 серпня 1974(1974-08-20)[1][2][…] (50 років)
Новосибірськ, РРФСР, СРСР або Челябінськ, РРФСР, СРСР[4]
Країна Німеччина
 Ізраїль
 СРСР
Діяльністьдиригент, музичний педагог, викладач університету, скрипаль, альтист, педагог
Галузьмузика[4], violin performanced[4], viola performanced[4], диригентствоd[4] і педагогіка[4]
Alma materКоролівська музична академія
ВчителіЗахар Нухимович Бронd[5]
Знання мовнімецька
ЗакладКоролівська музична академія
Роки активності1984 — тепер. час
Жанркласична музика
Посадапосол доброї волі ЮНІСЕФ[d]
Нагороди
IMDbID 1225172
Сайтmaximvengerov.com

Максим Олександрович Вегнеров (рос. Максим Александрович Венгеров; 20 серпня 1974, Новосибірськ) — ізраільський скрипаль.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько — Олександр Вегнеров, гобоїст. Мати — Лариса, керувала музичною школою, також керувала хором в дитячому притулку.

Вже у п'ятирічному віці він виступив на професійній сцені, а у 7 років – зіграв концерт Фелікса Мендельсона.

Вже у 4 роки 8 місяців Максим почав навчатися грі на скрипці у заслуженого діяча мистецтв Галини Турчанинової, а у 5 років він уперше виступив у ролі виконавця у майстер-класі свого педагога перед викладачами музики Пермської області. Коли Г.С. Турчанинову перевели до Центральної музичної школи при Московській консерваторії, вона тут же вимагала привезти Максима для подальшого навчання. Таким чином Максим із бабусею та дідусем переїхали до Москви, де його перебування тривало три роки. Повернувшись до Новосибірська він вступив до класу професора Захара Нусимовича Брона.[6]

У 10 років Максим уперше взяв участь у Міжнародному конкурсі молодих виконавців ім. Венявського в Польщі та отримав 1-у премію[7]. У 13 років разом зі своїм педагогом переїхав до Любека, де він провчився два роки у Вищій школі музики[en]. У 1990 році Венгеров виграв міжнародний конкурс імені Карла Флеша в Лондоні, де отримав 1-у премію та приз глядацьких симпатій. У тому ж році сім'я Венгерових приїхала до Ізраїлю на запрошення диригента Зубіна Мети та скрипаля Ісаака Стерна. У 1991 році після успішних виступів з Ізраїльським філармонічним оркестром, Максима було запрошено до гастрольної поїздки Америкою, де виступаючи з кращими оркестрами світу він дав свій перший майстер-клас у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.

У 1990 Венгеров переїхав до Ізраіля з батьками та бабусею коли йому виповнилось 16. Він навчався в Єрусалимській академії музики та танцю[8]. Він розповів в інтерв'ю, що Ізраіль "в його генах" та "його серце та душа назавжди належить Ізраілю". В 2006 Венгеров заснував музичну школу "Musicians of Tomorrow" на півночі Ізраіля[9]. Має будинок в місті Мигдаль[en] біля Тиверіадського озера. Брав участь у низці заходів, присвячених вшануванню пам'яті жертв Голокосту.

У 2005 році під час відпуски він пошкодив праве плече піднімаючи штангу[10]. Йому довелось провести операцію та цілий рік відновлюватись. Після одуження Максим не міг повернутись до гри на скрипці та зацікавився диригуванням.

Перший виступ Максима Венгерова як диригент пройшов на запрошення Валерія Гергієва в Маріїнському театрі Санкт-Петербурга. З 26 років Максим брав уроки диригування у учня Іллі Мусіна — Вага Папяна, консультувався з уславленими диригентами Валерієм Гергієвим, Володимиром Федосєєвим, а з 2009 року почав займатися під керівництвом видатного диригента, професора Юрія Симонова.

У 2010 був призначений першим диригентом оркестру на Фестивалі ім. Менухіна[en] в м. Гштаад, Німеччина.

У червні 2014 року Максим закінчив інститут ім. Іполитова-Іванова у маестро Симонова і відразу ж вступив до нього в аспірантуру зі спеціалізації оперне диригування.

У 2019-2020 роках Венгеров виступав разом із Державним симфонічним оркестром Вірменії[11]. Він є амбасадором та запрошеним професором в музичній академії ім. Менухін та запрошеним професором скрипки в Королівському коледжі музики.[12] Окрім навчання він також входив до складу журі численних музичних конкурсів, в тому числі Міжнародний конкурс молодих скрипалей ім. Ієгуді Менухін, Конкурс диригентів ім. Донателли Флік, та Конкурс скрипалів ім. Генрика Венявського.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За визначні заслуги у виконавському мистецтві Максим Венгеров був удостоєний премії Gloria, заснованої Мстиславом Ростроповичем та Премії ім. Д.Д. Шостоковича, що вручається Благодійним фондом Юрія Башмета.

Інструмент

[ред. | ред. код]

Максим Венгеров грає на скрипці Страдіварі «ex-Kreutzer» кінця 1727 року.[13] Інструмент був придбаний у 1998 році на аукціоні Christie's за £947,500 за сприяння італійської графіні Йоко Наґае Ческіна.

Сім'я

[ред. | ред. код]

В 2011 Венгеров одружився з Ольгою Грінгольц. В них народились дві доньки та син. Родина живе в Монако.[14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. MusicBrainzMetaBrainz Foundation, 2000.
  2. SNAC — 2010.
  3. Discogs — 2000.
  4. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  5. 新編ヴァイオリン&ヴァイオリニスト / за ред. 音楽之友社音楽之友社, 2018. — С. 29. — 179 с. — ISBN 978-4-276-96277-4
  6. Максим Венгеров: Музикант, яким насолоджується весь світ». Форум Daily. 29 вересня 2014. Процитовано 17 липня 2024.
  7. Maxim Vengerov - Chairman of the Jury. Henry Wieniawski Musical Society of Poznan (англ.). 2011. Процитовано 17 липня 2024.
  8. Violinist Vengerov says his heart and soul belong in Israel. The Times of Israel (англ.). 17 вересня 2014. Процитовано 17 липня 2024.
  9. About Us - Musicians of Tomorrow. Musicians of Tomorrow (англ.). Процитовано 6 липня 2024.
  10. Максим Алексеевич Венгеров. Музыкальные сезоны (рос.). 19 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2024.
  11. Celebrated violinist Maxim Vengerov joins the Armenian State Symphony Orchestra in a programme reflecting on the strength of human spirit. Barbican (англ.). 14 січня 2020. Процитовано 6 липня 2024.
  12. Polonsky Visiting Professor of Violin at the Royal College of Music. The Polonsky Foundation. Процитовано 6 липня 2024.
  13. Максим Венгеров выступит в Альберт-Холле. Afisha London (рос.). 07 вересня 2022. Процитовано 17 липня 2024.
  14. Duchen, Jessica (3 листопада 2015). Editor's Lunch: Vengerov Takes It To The Max. Amati Magazine. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 17 червня 2018.