Максим Перепелиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Максим Перепелиця (фільм))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Перепелиця
рос. Максим Перепелица
Жанр Комедія
Режисер Анатолій Граник
Сценарист Іван Стаднюк
У головних
ролях
Леонід Биков
Олександр Борисов
Георгій Віцин
Таїсія Литвиненко
Оператор Дмитро Месхієв
А. Сисоєв
Композитор Василь Соловйов-Сєдой
Монтаж Стера Горакова
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 94 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Рік 1955
IMDb ID 0048362
Q: Максим Перепелиця у Вікіцитатах

«Максим Перепелиця» (рос. «Максим Перепелица») — радянський художній комедійний фільм, котрий зняла студія «Ленфільм» 1955 року. Фільм режисера Анатолія Граника за сценарієм Івана Стаднюка з Леонідом Биковим, Миколою Яковченком, Олександром Борисовим, Георгієм Віциним і Таїсією Литвиненко в головних ролях.

Сюжет[ред. | ред. код]

Максим Перепелиця — веселий, пустотливий і спритний хлопець з українського села Яблунівки. І попри свою молодість, він відома особа в рідному селі. У нього фантастичне вміння вигадувати всілякі жарти й небилиці й ухилятися від роботи. Яких тільки непорозумінь не виникало з його вини! Призов до армії не затьмарив веселої Максимової душі. Правління колгоспу хотіло позбавити Максима почесного обов'язку служити в радянській армії, але йому повірили на слово, що він виправиться. Бажаючи «убезпечити» себе від можливих суперників, він розсилає всім чоловікам у селі «гарбузи» від імені коханої дівчини Марусі — традиційний знак відмови у сватанні.

І в армії Максим не залишає своїх витівок. Намагаючись уникнути труднощів солдатської служби, Максим, як і раніше хитрує, хоча іноді хитрість обходиться йому нарядом поза чергою. Одначе гнучкість характеру й добра вдача роблять його податливим у справі перевиховання. Проявивши кмітливість та ініціативу під час навчань, він отримує звання молодшого сержанта й повертається в рідне село героєм.

У фільмі знімались[ред. | ред. код]

 У ролях   Персонаж 
Леонід Биков Максим Кіндратович Перепелиця
Олександр Борисов Марко Муха
Георгій Віцин дід Мусій
Таїсія Литвиненко Василинка
Тетяна Пельтцер бабця, Максимова сусідка
Людмила Сосюра Маруся
Микола Яковченко Кіндрат Перепелиця, Максимів батько
Павло Усовниченко старший лейтенант Купріянов
Борис Аракелов
Лідія Федосеєва-Шукшина лаборантка[1]
Костянтин Сорокін старшина Саблін
Раднер Муратов Таскіров
Олексій Бахар
Василь Фущич Степан Левада
Олександр Суснін Йожиков
Єлизавета Уварова баба Параска, дружина Діда Мусія
Борис Лескінен
Кирило Лавров армійський фотокореспондент
Георгій Осипенко Опанас
Чеботарьов Микола грузин-чоботар
Ніна Тамарова Явдоха

Знімальна група[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перша роль Лідії Федосеєвої-Шукшиної в кіно
  2. «Калашников. Человек и автомат» [Архівовано 22 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Першого каналу
  3. Соловйов-Сєдой. Короткий музичний словник[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. СОЛДАТСЬКА ПІСНЯ. Михайло Дудін. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 24 січня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]