Максим Танк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Максим Танк
Максім Танк
Максим Танк

Максим Танк
При народженні Євген Іванович Скурко
Псевдоніми, криптоніми Максим Танк
Народження 4 (17) вересня 1912(1912-09-17)
  с. Пильковщина, Віленська губернія
(Російська імперія)
Смерть 7 серпня 1995(1995-08-07) (82 роки)
  м. Мінськ
Поховання Мядельський район
Національність білорус
Громадянство СРСР СРСР
Мова творів білоруська
Рід діяльності поет
Напрямок соцреалізм
Жанр вірш
Член Спілка письменників СРСР
Член політичної партії Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди та премії
Ленінська премія

Максим Танк у Вікісховищі?

Максим Танк (біл. Максім Танк, ім'я при народженні Євген Іванович Скурко; нар. 4 (17) вересня 1912(19120917) — пом. 7 серпня 1995) — білоруський радянський поет, перекладач і громадський діяч. Народний поет Білоруської РСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської (1978) і Сталінської премії другого ступеня (1948). Член КПЗБ з 1936 року.

Біографія[ред.ред. код]

Народився Євген 17 вересня 1912 року в селі Пільковщіна (нині Мядельського району Мінської області Білорусі). Брав участь у революції в Західній Білорусі. У біографії Максима Танка завжди активно виражалася громадянська позиція. За це він був арештований в 1933 і в 1934 роках. Перший опублікований збірник віршів у біографії М. Танка вийшов у 1936 році — «На етапах». За ним пішов збірник «Журавлинний колір» в 1937 році, потім «Під щоглою» в 1938 році. У всіх цих книгах поет підтримував боротьбу народу за визволення рідної землі.

Танк був кореспондентом в газеті «Вілейська правда», а в роки німецько-радянської війни працював у пресі. Навіть у воєнні часи в біографії Танка письменницька діяльність не була залишена. У 1942 році він написав поему «Янук Сяліба», а в 1945 році створив дві збірки віршів. Коли закінчилася війна, Танк став працювати в журналі «Вожик» редактором, а пізніше — головним редактором (у 1948–1966) у журналі «Полум'я».

За повну біографію Танка було створено безліч книг, поем, збірок. Серед відомих творів Танка — «Слід блискавки» (1957), «Ковток води» (1964), «Хай буде світло» (1972), «Ave Марія» (1980). Письменник має безліч звань і нагород.

У 1940 році у був прийнятий в СП СРСР. Депутат ЗС СРСР з 1969 року. Академік АН БРСР з 1972 року.

За час незалежності М. Танк не цурався біло-червоно-білого прапора. Перед смертю підтримував мову і національну символіку, виступив проти результатів референдуму 1995 року.[1]

Максим Танк помер в Мінську 7 серпня 1995 року. Похований у рідному селі.

Твори[ред.ред. код]

  • Поема «Янук Сяліба» (1943)
  • Збірка ліричних віршів «Щоб відали» (1948)
  • «Слід блискавки» (1957)
  • «Ковток води» (1964)
  • «Хай буде світло» (1972)
  • «Ave Марія» (1980)

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Іменем письменника названо Білоруський державний педагогічний університет.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Скурко А. (17 верасня 2012 года). Дубы Максіма Танка. Наша Ніва. Процитовано 31 сакавіка 2015. 

Посилання[ред.ред. код]