Макс Борн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Борн
нім. Max Born
Max Born.jpg
Народився 11 грудня 1882(1882-12-11)[1][2][3][4][5]
Вроцлав, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][6][7][8]
Помер 5 січня 1970(1970-01-05)[1][2][3][4][5][9] (87 років)
Геттінген, Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН[1][10][11][12]
Поховання Ґетінґенський міський цвинтар[d]
Громадянство
(підданство)
Німецький рейх
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Національність Німеччина Німеччина
Місце проживання Геттінген, Единбург, Вроцлав, Кембридж і Бад-Пірмонт
Діяльність фізик[13][14][15], математик, науковий працівник[d], викладач університету, нехудожній письменник[d], фізик-теоретик[d], науковець[16]
Сфера роботи теоретична фізика
Alma mater Геттінгенський університет
Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Вроцлавський університет
Цюрихський університет
Gonville and Caius College[d]
Науковий керівник Карл Рунге[17]
Відомі учні Еміль Юліус Клаус Фукс
Вольфганг Паулі
Мова творів німецька[2]
Заклад Франкфуртський університет
Геттінгенський університет
Гумбольдтський університет Берліна
Учасник Перша світова війна
Членство Лондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Академія наук НДР
Леопольдина
Геттінгенська академія наук
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Göttingen Eighteen[d]
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Королівське товариство Единбургу[d]
Конфесія юдаїзм
Автограф Max Born signature.svg
Нагороди член Лондонського Королівського Товариства[d], Grand Cross of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany[d], Нобелівська премія з фізики[18][19], медаль імені Макса Планка і медаль Г'юза

Макс Борн (нім. Max Born; 11 грудня 1882 — 5 січня 1970) — німецький фізик-теоретик.

Член Лондонського королівського товариства, член Геттінгенської академії наук. Іноземний член AH СРСР (з 1934). З 1921 — професор теоретичної фізики Геттінгенського університету. 1933 емігрував до Англії, де спочатку очолював кафедру теоретичної фізики в Кембриджському, а з 1936 — в Единбурзькому університетах. Основні праці Борна присвячені динаміці кристалічних ґраток, квантовій механіці (Нобелівська премія, 1954), теорії будови атома і теорії відносності.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в м. Бреслау (Королівство Пруссія) (зараз Вроцлав, Польща). Батько, Густав Борн, працював викладачем анатомії та займався дослідженнями з ембріології та механіки розвитку. Батьки померли ще до того, як Макс закінчив гімназію.

Перші роки в університеті Бреслау Макс Борн, окрім природничих наук (що стали основою його подальшої кар'єри), вивчає філософію та історію мистецтв. Два літніх семестри Макс проводить в університетах Гейдельберга та Цюриха (в останньому відвідує лекції видатного математика А. Гурвіца). Далі настає черга Геттінгенського університету — тодішньої «Мекки німецьких математиків» — де працювали «три пророки»: Фелікс Клейн, Давид Гільберт та Герман Мінковський. Невдовзі Гільберт запропонував Борну посаду свого приватного асистента, яка не оплачувалася, проте давала можливість «щоденно бачити та чути» видатного математика. Гільберт та Мінковський (які були дуже близькими друзями) запрошували Макса приєднатися до їхніх прогулянок місцевими лісами, під час яких «я вчився в них не тільки сучасній математиці, але й важливішим речам: критичному ставленню до традиційних державних та суспільних інститутів, яке зберіг на все життя».

В 1907 році Макс Борн отримав ступінь доктора, після чого рік відбув на військовій службі (кавалерійські війська в Берліні). Наступні шість місяців Макс провів у Кембриджі з метою більш глибоко вивчити фундаментальні проблеми фізики. Невдовзі після повернення в Бреслау Мінковський, у відповідь на надісланий Борном новий розв'язок задачі про обчислення власної електромагнітної маси електрона, запрошує Макса повернутися до Гетінгену. Через кілька тижнів (у січні 1909 року) Мінковський помер, проте робота Борна не залишилася непоміченою, і професор Фогт запропонував йому посаду приват-доцента.

Помер Макс Борн у Геттінгені і був похований на одному кладовищі з Вальтером Нернстом, Вільгельмом Вебером, Максом фон Лауе, Максом Планком та Давидом Гільбертом.

Книги (видані в перекладі в СРСР)[ред. | ред. код]

  • Борн М. Атомная физика. — М. : Мир, 1965. — 508 с.
  • Борн М. Лекции по атомной механике. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1934. — 312 с.
  • Борн М. Моя жизнь и взгляды. — М. : Прогресс, 1973. — 176 с.
  • Борн М. Оптика. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1937. — 796 с.
  • Борн М. Размышления и воспоминания физика. — М. : Наука, 1977. — 280 с.
  • Борн М. Современная физика. — Л.-М. : ОНТИ, 1935. — 264 с.
  • Борн М. Теория относительности Эйнштейна и ее физические основы. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
  • Борн М. Физика в жизни моего поколения. — М. : ИЛ, 1963. — 536 с.
  • Борн М. Эйнштейновская теория относительности. — М. : Мир, 1964. — 456 с.
  • Борн М., Вольф Э. Основы оптики. — М. : Наука, 1970. — 720 с.
  • Борн М., Гепперт-Майер М. Теория твердого тела. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
  • Борн М., Хуан Кунь. Динамическая теория кристаллических решеток. — М. : ИЛ, 1958. — 488 с.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118513621 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор
  4. а б SNAC
  5. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  6. http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00150193.2014.890878
  7. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3190562/
  8. http://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-1-4614-3523-5_4.pdf
  9. Babelio
  10. http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00033790801919629
  11. http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00033790801919629
  12. http://link.springer.com/article/10.1007%2FBF01327341
  13. http://www.nndb.com/event/409/000085154/
  14. http://www.nndb.com/org/107/000099807/
  15. http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/01596306.2010.516939
  16. http://www.jstor.org/stable/2397068
  17. Математична генеалогія — 1997.
  18. http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1954/
  19. https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/about/amounts/
  20. База даних малих космічних тіл JPL: Макс Борн (англ.). 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]