Макс Ервін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Ервін
Bundesarchiv Bild 119-1930-01, Max Erwin v. Scheubner-Richter.jpg
Народився 21 січня 1884(1884-01-21)
Рига, Російська імперія
Помер 9 листопада 1923(1923-11-09) (39 років)
Мюнхен, Веймарська республіка
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність дипломат, політик
Мова творів німецька
Учасник
Військове звання лейтенант
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

Макс Ервін фон Шойбнер-Ріхтер (нім. Max Erwin von Scheubner-Richter, справжнє ім'я Людвіг Максиміліан Ервін Ріхтер, 21 січня 1884, Рига — 9 листопада 1923, Мюнхен) — німецький дипломат і політичний діяч, ранній соратник Гітлера.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Ризі в родині диригента і вчителя музики Карла Фрідріха Ріхтера, вихідця з Саксонії. Після ранньої смерті батька Макс жив з матір'ю в Ризі за адресою Велика Невська вулиця, 26, квартира 13.

Випускник Ревельского Петровського реального училища. У 1905/1906, 1906/1908 та 1909/1910 рр. навчався на хімічному відділенні Ризького політехнічного інституту. Літній семестр 1906 р провів вивчаючи хімію у Вищій технічній школі в Дрездені, а 1908/1909 рр. — в Технічної школі в Мюнхені і в місцевому університеті. 21 грудня 1916 році захистив в Мюнхені дисертацію по хімії на тему «Пінен гидробромід і його реакція на оксид срібла».

Був у складі рижської студентської корпорації «Рубонія», був знайомий з Альфредом Розенбергом і Арно Шікеданц.

У 1912 році одружився на багатій вдові Матильді фон Шойбнер і був усиновлений одним з її родичів, отримавши її дворянське прізвище.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Спочатку служив на фронті, однак уже в листопаді 1914 був переведений на дипломатичну і розвідувальну роботу в Османську імперію.

З січня по серпень 1915 року — віце-консул Німеччини в Ерзерумі. Був одним з очевидців геноциду вірмен, документально підтвердив факт цілеспрямованого винищення вірмен турецькою владою. В ході цих подій Шойбнер-Ріхтер, особисто рятував окремих вірмен, намагався вплинути на ситуацію через Берлін і Константинополь, однак його спроби не увінчалися успіхом.

Командуючи підрозділом, здійснив військово-політичну експедицію в Північну Персію (серпень 1915 — червень 1916), переніс малярію і надовго вибув.

Після одужання в березні 1917 був відправлений на Західний фронт, де взяв участь в боях при Аррасі. Влітку того ж року був відкликаний з фронту, деякий час працював в Генштабі, а потім був переведений в Стокгольм для переговорів з представниками національних меншин Росії.

Незабаром після заняття Моонзундских островів німецькими військами Шойбнер-Ріхтер отримав призначення в окупаційній адміністрації в Прибалтиці, де очолив Відділ преси при Головному командуванні 8-ої армії в Ризі. В цей час з Шойбнер-Ріхтером працювали Арно Шікеданц і Макс Бем.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Один з організаторів нацистського Пивного путчу в Мюнхені в 1923 році. За задумами Шойбнер-Ріхтера і його однодумців з цього путчу повинна була початися нацистська революція, яка привела б до влади в Німеччині націонал-соціалістів.

Загинув від поліцейських куль, які розстріляли демонстрацію нацистів.