Макс Ріхтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макс Ріхтер
Max-Richter-3.jpg
Народився 22 березня 1966(1966-03-22)[1] (51 рік)
Гамельн[1]
Громадянство/підданство Велика Британія
Діяльність композитор, музикант, піаніст і кінокомпозитор[d]
Alma mater Единбурзький університет
Сторінка в інтернеті maxrichtermusic.com

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Макс Ріхтер (нім. Max Richter) — британський композитор німецького походження. Автор музики до десятків художніх і документальних фільмів.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в 1966 році в Німеччині.

Ріхтер вивчав композицію та гру на фортепіано в Едінбурзькому університеті та Королівській академії музики, а також у Лучано Беріо у Флоренції. Після закінчення навчання Ріхтер став одним із засновників секстету піаністів «Piano Circus», у складі якого протягом десяти років виконував твори новітньої академічної музики. Ансамбль підписав контракт з Decca / Arqo, випустивши п'ять альбомів.

В 1996 році Ріхтер працював з «Future Sound of London» над їх альбомом «Dead Cities». Ріхтер співпрацював з ними протягом двох років. У 2002 році Макс випустив свій перший сольний альбом «Memoryhouse».

Перша робота на телебаченні музика до фільму «Geheime Geschichten» (2003), дебют в повнометражному кіно в картині «Надія» (2007). Однією з найбільш значущих робіт Ріхтера є музика до фільму «Вальс з Баширом» (2008). За роботу над цією стрічкою Макс Ріхтер отримав премію «European Film Award» і номінацію на «Енні».

Серед інших робіт композитора, музика до таких фільмів як «Мей і Лонг» (2008), «Перша лінія» (2009), «Мої слова, моя брехня, моя любов» (2009), «Чужа» (2010), «Черево» (2010), «Її звуть Сара» (2010), «Останнє кохання на Землі» (2011) та інші.

Фільмографія[ред.ред. код]

Визнання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

http://kino-teatr.ua/uk/person/Richter-Max-4263.phtml