Маків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маків
Sanatoruy.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Дунаєвецький район
Громада Маківська сільська громада
Код КОАТУУ 6821884701
Основні дані
Засноване 1482
Населення 5602 (01.01.2011)
Площа 3,028 км²
Густота населення 1073,32 осіб/км²
Поштовий індекс 32445
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°47′16″ пн. ш. 26°41′41″ сх. д. / 48.78778° пн. ш. 26.69472° сх. д. / 48.78778; 26.69472Координати: 48°47′16″ пн. ш. 26°41′41″ сх. д. / 48.78778° пн. ш. 26.69472° сх. д. / 48.78778; 26.69472
Середня висота
над рівнем моря
259 м
Місцева влада
Адреса ради 32445, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Маків, вул. Воздвиженська, 22, тел. 9-54-98
Карта
Маків. Карта розташування: Україна
Маків
Маків
Маків. Карта розташування: Хмельницька область
Маків
Маків
Маків. Карта розташування: Дунаєвецький район
Маків
Маків
Мапа

Ма́ків — село в Україні, центр Маківської сільської територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області. Населення становить 5602 особи.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Траса Н03 в районі села Маків

Через Маків проходить автомобільний шлях Н03 національного значення Житомир — Чернівці. Село-спутник с. Шатава.

Історія[ред. | ред. код]

В околицях села знайдено залишки поселення трипільскої культури, що датується III тисячоліттям до н. е., а також залишки скляних прикрас часів Київської Русі.

Вперше в історичних джерелах село Ступинці (так раніше називався Маків та Шатава) згадується в 1482 році, як володіння Вахни та Клари з Нищеслава. У свій час ця назва об'єднувала два поселення, які в наш час знаходяться по різні сторони автомобільного шляху Н 03 (Житомир — Чернівці).

У 1565 році, після зміни кількох власників, частина Ступинців залишилась в розпорядженні П'ясецьких, а село Шатава належало Гербуртам. В податковому реєстрі за цей же рік згадуються як містечко Ступинці, в інший час — Шатава («Stupincze alias Satawa»)[1] (с. 179).

В XVII столітті Ступинці були викуплені Володийовським гербу Корчак у Потоцьких, які володіли селом близько 60 років. Анна Володийовська отримала Ступинці в посаг при одруженні з Станіславом Маковецьким гербу Помьян, кам'янецьким суддею. Саме пан суддя Маковецький змінив в 1746 році назву села на Маків.

1751 рік змінює власника Макова — ним став Юзеф Раціборовський (1689—1756). Новий господар купив також сусідню Вербку, а загалом мав 1894 десятини землі. Ще за часів Раціборовських про уміле господарювання в селі йшов гучний поголос. Хвалили й красу маєтку Рациборовських, що лежав у надзвичайно мальовничій місцевості: поруч вкриті лісами товтри, а внизу — річка Шатавка. Два стави, звані одним іменем — Довгостав — були вже й у ті часи. (Див. також Маківський парк).

1765 року в містечку Маків оселилися багато євреїв, і воно стає центром кагалу.

1862 року Маків стає волосним центром. До нього входило 20 сіл Кам'янецького повіту. Всіма справами заправляв волосний старшина Василь Білюга та писар Мздиковський. Того ж року в Макові відкрилася церковно-парафіяльна школа, у якій 1870 року навчалося 12 хлопчиків та 12 дівчаток.

1883 року діє Маківсько-Шатавське однокласне училище Міністерства народної освіти.

У 1908 році Маків купив родич Раціборовських Альфред Журовський. Крім розвитку палацу, власник села завзято відроджував фільварки та млини, звів цукровню.

У 1917 році пан Журковський виїжджає до Польщі. Маєток руйнується в ході революційних подій.

В селі деякий час базувався авіазагін (полк) Української Галицької армії після переходу нею річки Збруч.

У жовтні 1925 р. було відбудовано велику цукроварню, що не діяла з 1914 року.

Певний час село було районним центром УРСР, доки не увійшло до складу Дунаєвецького району.

За радянських часів п'ять сіл Дунаєвецького району об'єдналися, створивши колгосп «Україна».

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 260 жителів села[2].

У 1961 році колгосп очолив талановитий організатор, патріот рідного краю Віталій Володимирович Стеньгач. Ефективне ведення сільськогосподарських культур і тваринництва дало змогу колгоспникам побудувати асфальтний завод. Колгосп щороку виділяв мільйон карбованців на соціально-культурне будівництво. На ці кошти побудовано дільничну лікарню, чотири шкільних приміщення, дитячий садок і ясла, Будинок культури, Будинок тваринника. В цей період у Макові заасфальтовано вулиці, прокладено водопровід, завершується газифікація помешкань. Маків став першим газифікованим селом у Хмельницькій області.

1975-го року починає роботу санаторій «Україна». Його будівництво почалось у 70-х роках, коли для своїх працівників колгосп «Україна» прийняв рішення створити санаторій, під який відвели пусту гору Сідлатицю. Гору засадили молодими деревами та протягом року, побудувати водолікарню і спальний корпус на 125 місць. Під горою створили озеро, перекривши річку Шатавицю — притоку Дністра. Невдовзі санаторій набув статусу обласного. Звели п'ятиповерховий спальний корпус на 400 ліжок з ліфтом і ще один для одночасного харчування всіх відпочивальників та їхнього дозвілля. Зараз санаторій «Україна» входить у число лауреатів Всеукраїнського рейтингу-проекту «100 найкращих підприємств України» в номінації «Санаторно-курортні послуги». Санаторій «Україна» — маленьке автономне королівство, що займає 28 гектарів на горі Сідлатиці. До озера ведуть сходи, бордюри яких прикрашають скульптури лосів роботи кам'янець-подільського майстра Івана Васильовича Свідера.

В 1980-х роках, на базі колгоспу «Україна» було створено звіринець, у якому крім свійської худоби та птиці можна було побачити фазанів, павичів, ведмедів та інших рідкісних тварин. Згодом ініціатива була припинена у зв'язку з проблемами фінансування села на початку 1990-х років. Частими гостями тут були родини з дітьми, що могли відвідати невеличкий звіринець без далекої подорожі до великих міст. На згадку залишились лише світлини гостей, які встигли відвідати господарство в найкращі його часи.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Здвиженська церква
  • Маківський цукровий завод. Значно менш відома пам'ятка Макова — брама з каріатидами. Цукровня, зведена ще Раціборовьскими, цей промисловий велет XIX століття, який і в XXI-му не цілковито ще втратив риси суворої, вікторіанської могутності, все ж зникає. Але навіть елементи декору все ще простежуються на найдавніших корпусах. У січні 2012 року нові власники порізали на металобрухт старе обладнання заводу. Та поки ще стоїть релікт дивної епохи — брама.
  • На території сусіднього села Шатава знаходиться чудовий взірець культової архітектури — Іоанобогословською церквою (183962), що є однією з головних архітектурно-історичних пам'яток Дунаєвеччини, являючи собою рідкісний тип ротондової церкви з елементами класицизму.
  • Здвиженська церква 1876 р.
  • Руїни палацевого маєтку (зруйновано 1917 р.) та замку (зруйновано 1914 р.) в Макові
  • Заказник «Кармалюкова Гора». Кармалюкова товтра знаходиться за селом Маків, по сільській дорозі на с. Повороття Друге.
  • Старий амбар (комора) — поблизу виїзду з села на автомобільну дорогу Н 03.

Санаторій «Україна»[ред. | ред. код]

На території санаторію «Україна» в с. Маків
Вигляд на озеро

Хмельницький обласний міжгосподарський санаторій Україна працює з 1975 року. Навколо санаторію розташований лісопарк та штучне озеро. Головним лікарем санаторію був Олександр Лисюк у 1975—1998 роках. Будівля санаторію являє собою п'ятиповерховий корпус, з'єднаний переходами з допоміжними будівлями.

У санаторії проходять лікування пацієнти з діагнозами хронічний гастрит, хронічний коліт і ентероколіт різної етіології, функціональні захворювання кишечника з порушенням моторно-евакуаторної функції та хвороби оперованого шлунка[3]

У лікуванні використовуються мінеральні води Маківського родовища мінеральних вод, ванни, душі, масаж тощо.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Олександр Вільчинський. Кохання в Макові. Оповідання.  Дія детективного оповідання відомого українського письменника відбувається у санаторії «Поділля», що знаходиться на території села Маків. — Вільчинський О. Шерлок Холмс на Форумі видавців. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2016
  • Ірина Пустиннікова — Краків і Варшава? Ні, Маків і Шатава / спец. для «ПОДОЛЯНИНА» — 26.10.2012
  • Використано матеріал з статті Володимира Захар'єва з газети «Є!»
  • Мазур Л. В. — Маків з найдавніших часів до 1917 року / «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013)
  • kampod.at.ua / Маршрут 2: Хмельницький-Ярмолинці-Дунаївці-… (1983)
  • dun.at.ua / Відомі Дунаївчани ст.3
  • Прокопчук В. С., Прокопчук Т. К., Олійник С. В. Дунаєвеччина в іменах. Біобібліографічний довідник. — Дунаївці-2006

Посилання[ред. | ред. код]