Макітра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
макітра мала
макітра велика

Макі́тра — конусоподібний посуд, виготовлений із випаленої глини, для сходження тіста або для перетирання маку макогоном чи подрібнення інших харчових продуктів. Зз-поміж інших видів глиняного посуду макітра вирізняється своєю багатофункціональністю.

Див. також: Макогін та Кутя

Форма[ред.ред. код]

Макітра, макітерка, макортет, макартет, макотерть – різновеликий глиняний посуд з дуже розхиленими бічними стінками, потовщеними й вигнутими назовні вінцями. Для зручності перенесення великі макітри мали з протилежних боків два вушка.

Один із різновидів макітри є ринка.

Опішнянські гончарі виготовляють і продають глиняні макітри дотепер, зокрема в Опішні.

Призначення[ред.ред. код]

Глиняні макітри – один із найбільш уживаних видів глиняного посуду українців. У господарстві вони практично незамінні, оскільки мають широку сферу застосування, міцно пов’язані з традиційною кулінарією.

Макітри застосовували для тримання води, сирівцю, збіжжя, квашення і соління на зиму буряків, капусти, огірків, зоління білизни, приготування опари, учиняння тіста, складання вареників, гречаників, пирогів тощо.

В Полтавщині макітра, макотерть – об’ємна випукла посудина для води і квашення тіста

Макітру можна поділити на типи, залежно від функцій, які вони виконували.

  • об’ємом понад 5 літрів, полив’яних і неполив’яних макітри, головним призначенням є приготування опари та вимішування тіста. До середини ХХ століття, коли в кожній українській хаті була піч, на всі «свята-празники» та в неділю, господині обов’язково випікали хліб, пироги, перепічки... Залежно від кількості членів сім’ї потрібні були макітри різних розмірів. Найбільш вживаними для цього були макітри місткістю близько 10-15 літрів.
  • менші за 6 літрів макітри, здебільшого полив’яні (адже вони менше вбирають жир, тому легше миються) використовували для тушкування та запікання м’яса, овочів (картоплі, капусти, буряків, гарбуза тощо), готових страв.

У другій половині ХХ століття полив’яні мальовані макітри, іноді з покришками, використовували для зберігання та подачі до столу вареників, гречаників, млинців, голубців тощо.

У макітрах, які на даний момент не використовувалися, зберігали збіжжя, або ж вони стояли перевернутими догори дном, «щоб не нападало сміття, миша не вскочила», на горищі чи в «чулані».

Макітри використовували в двох випадках.

  • Перший – під час обряду випікання короваїв та медяників коровайницями [як правило, у середу чи четвер за три дні до весілля]. Притому, зазвичай було дві макітри – одна для короваю, інша – для медяників, адже їх тісто різнилося, а ще ж одночасно ці два види обрядового печива в піч для випікання не ставили. В Опішні, що в Полтавщині, для замішування тіста на весільний коровай використовували здебільшого нову макітру. Окрім того, макітра могла бути спеціально виготовлена для цього випадку, про що свідчать написи на деяких з них.
  • Другий випадок – «драну» макітру чи горщик розбивали на другий день весілля, коли свати приходили до батьків Молодої з претензію, що Молода втявилася "нечесною".

Зз-поміж інших видів глиняного посуду макітра вирізняється своєю багатофункціональністю.

Традиції[ред.ред. код]

  • Традиційно в Україні мак для різдвяної куті перетирав чоловік, батько родини. При цьому він читав молитву. У цьому звичаї макітра символізує жіноче начало, а макогін — чоловіче. Часто перед Різдвом купували нову макітру і макогін.
  • Існував також такий весільний звичай, пов'язаний з макітрою. Після весільного обіду гості нареченого перевдягались: старі в молодих, молоді в старих. Макітру наповнювали пирогами, прикрашали квітами і різнокольоровими стрічками та вручали старостисі. Вона танцювала з макітрою і всі гості йшли до батьків нареченої. Це називали «ідуть з пирогами». Танець з макітрою продовжувався протягом всього шляху. Батьки нареченої запрошували гостей до столу, де на видному місці сиділа старостиха з макітрою. Гості нареченої підходили до неї, а вона пригощала їх пирогами. Після обіду гості повертались назад з макітрою, повною пирогів, які напекла мати нареченої для молодих і сватів.
  • Під час обряду випікання короваїв та медяників коровайницями [як правило, у середу чи четвер за три дні до весілля]. Притому, зазвичай було дві макітри – одна для короваю, інша – для медяників, адже їх тісто різнилося, а ще ж одночасно ці два види обрядового печива в піч для випікання не ставили. В Опішні, що в Полтавщині, для замішування тіста на весільний коровай використовували здебільшого нову макітру. Окрім того, макітра могла бути спеціально виготовлена для цього випадку, про що свідчать написи на деяких з них.
  • «Драну» макітру чи горщик розбивали на другий день весілля, коли свати приходили до батьків Молодої з претензію, що Молода втявилася "нечесною".


Посилання[ред.ред. код]


Ложки Це незавершена стаття про посуд та кухонне приладдя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.