Макіяж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Макія́ж — нанесення на шкіру обличчя різних видів декоративної косметики з метою прикраси, а також приховування існуючих вад. Макіяж є різновидом гриму.

Визначення[ред. | ред. код]

Макіяж — це не тільки малювання, а також моделювання, підправлення (коригування) форми і кольору обличчя. За допомогою застосування декоративних препаратів ставиться мета підкреслити привабливі риси обличчя. Найбільш важливо — це вміти використовувати ці препарати. Хороший макіяж повинен бути ніжним і підкреслювати всю тонкість самого макіяжу, він повинен бути природним, майже непомітним. При правильному нанесенні і своєчасному усуненні він не порушує звичних процесів в шкірі. Вдень він виконує роль тонкого захисного шару, що забезпечує ефективний захист шкіри від несприятливого впливу факторів навколишнього середовища. У декоративних препаратах, що виробляються сучасною косметичною індустрією, міститься величезна кількість корисних для шкіри інгредієнтів.

Види макіяжу[ред. | ред. код]

Макіяж залежить від пори року, часу доби (ранок, день, вечір), а головне — від свого призначення, вимагає повної гармонії зі всім зовнішнім виглядом, з одягом, аксесуарами, біжутерією, манікюром. Найчастіше виділяють денний (повсякденний) і вечірній (урочистий) макіяж.

Макіяж пов'язаний з модними художніми напрямами, — саме вони задають колірну гамму, форму брів, губ, очей. Сьогодні макіяж підкоряється трьом напрямам в моді: класичному, романтичному і авангардному. Спокійніші тони і відтінки властиві класичному і романтичному макіяжу, контрастність, химерність і зухвала гамма кольорів — авангардному.

За колірною гамою прийнято розділяти макіяж на «теплий» (переважання жовтих, зелених, коричневих і бежевих відтінків) і «холодний» (рожеві, сірі, сині і фіолетові відтінки). Тональність в основному визначається формою обличчя, кольором волосся і шкіри.


Історія макіяжу[ред. | ред. код]

Мистецтво макіяжу бере свої початки в далекій давнині. Під час розкопок печер кам'яної доби археологами були знайдено приладдя для фарбування губ, різного виду палички для чорніння брів і вій, гострі раковини для наколювання візерунка на обличчі й тілі. «Косметика», в перекладі з грецької означає «Мистецтво Прикрашати ». У Стародавній Греції було написано багато книг по догляду за обличчям, це такі як наприклад: «Косметікон». Термін «Макіяж», виник пізніше і відбувся від французького maquillage - «прикрасити себе», і означає нанесення на поверхню шкіри різного виду декоративної косметики.

На початку XVII століття в моді як і раніше зберігалося рясне використання білил, а також широкого вжитку набула заміна брів (вискубували повністю!) Важливо зазначити, що жінки «очі, шию і руки фарбують різними фарбами, білою, червоною, синьою і темною: чорні вії роблять білими, білі знову чорними або темними і проводять їх так грубо і товсто, що всякий це помітить, особливо ж , коли ходять у гості або в церкву, тому що їх не часто випускають блукати вулицями, хіба тільки в свята або для відвідування друзів і рідних. »

Від Адама Олеарія відомо, що «жінки середнього зросту, загалом, красиво складені, ніжні обличчям і тілом, але вони також все рум'яняться і белятся, притому так грубо і помітно, що здається, ніби хтось пригорщами борошна провів по обличчю їх і пензлем пофарбував щоки в червону фарбу. Вони чорнять також, а іноді фарбують у коричневий колір брови і вії ». Іноді застосування макіяжу доходило до абсурду, про що згадує той же Олеарій: «Щось подібне сталося в наш час. Знатнейшего вельможі і боярина князя Івана Борисовича Черкаського дружина, дуже красива особою, спочатку не хотіла рум'янитися. Однак її стали дошкуляти дружини інших бояр, навіщо вона бажає ставитися з презирством до звичаїв і звичкам їх країни і ганьбити інших жінок своїм чином дій. З допомогою чоловіків своїх вони домоглися того, що й цій від природи прекрасній жінці довелося біліться і рум'янитися, так би мовити, при ясному сонячному дні запалювати свічку. »

Мода на рум'яна протрималася, принаймні, до кінця XVII століття, про що згадує, зокрема Чарльз Карлейль: «особливо гідно зауважити, що жінки, будучи взагалі від природи красиві і стрункі, багато рум'яняться, не допускаючи можливості без цього бути красивими. Жінки інших націй рум'янами скрадають своє неподобство, ці ж тільки псують свою красу. До того ж рум'яни, уживані ними, настільки грубі, що немає потреби бути близько, щоб їх не помітити.

За свідченням С.Коллінза - особистого лікаря царя А.РОМАНОВА - в XVII столітті і раніше жіноча косметика виготовлялася на основі вкрай токсичних металів: свинцю і ртуті які завдавали шкоди обличчю та тілу жінок.

У другій половині XX століття з'явилися спеціальні розділи в журналах мод, а також в популярних журналах, які були присвячені макіяжу.

Сьогодні макіяж використовують не тільки жінки а й велика кількість чоловіків.

На початку XXI століття макіяж набув широкого вжитку,а косметичні засоби вдосконалились і стали менш токсичними.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]