Макіївка (Сватівський район)
| село Макіївка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Громада | Красноріченська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44100050050019068 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1705 (319 років)[1] |
| Населення | 819 |
| Площа | 2,146 км² |
| Густота населення | 381,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92911 |
| Телефонний код | +380 6454 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°13′12″ пн. ш. 37°59′01″ сх. д. / 49.22000° пн. ш. 37.98361° сх. д.Координати: 49°13′12″ пн. ш. 37°59′01″ сх. д. / 49.22000° пн. ш. 37.98361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
78 м |
| Водойми | річки: Жеребець, Борова, Текуч |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92913, Луганська обл., Сватівський р-н, смт Красноріченське, вул. Центральна, 20 |
| Карта | |
  Макіївка | |
 Макіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Макі́ївка — село в Україні, у Красноріченській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 819 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
В околицях села Макіївки річки Борова та Текуч впадають в річку Жеребець.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1705 року, раніше мало назви Юріївка та Жеребець.
Внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв села становило 182 особи[2].
Під час російського вторгнення в Україну село з кінця лютого 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією російських загарбників.
5 жовтня 2022 року Збройні сили України звільнили село Макіївка від російських військ[3]. На околицях села протягом місяця вщент знищено два російські батальйони[4] і 13 листопада 2022 року оголошено про відновлення контролю над селом.[5]
Вбивство російських солдатів у Макіївці[ред. | ред. код]
Вбивство[ред. | ред. код]
Вбивство сталося пізніше 12 листопада у селі Макіївка, яке на той час перебувало під контролем російських військ[6]. Інцидент був зображений на двох відеозаписах. На одному з них знято процес взяття в полон російських військових: у дворі будинку лежать шість російських солдатів, ще чотири виходять із піднятими руками. Коли виходив 11-й військовослужбовець ЗС РФ, він навів зброю українських солдатів і відкрив вогонь[7]. На наступних кадрах видно пораненого українського військового[8]. На другому відео, знятому з дрона, видно тіла військових, що лежать на землі, в калюжах крові. Російський військовий, який стріляв у військовослужбовців ЗСУ, лежить на тому самому місці, звідки він відкрив вогонь. Команда BBC Reality Check зазначила, що пози російських солдатів, які лежали на землі ще в першому відео, збігаються до та після загибелі. Момент загибелі не був знятий. Доктор Рахіні Хаар, медичний радник організації «Лікарі за права людини», зазначила, що російські військові, ймовірно, були вбиті пострілами в голову.
Кваліфікація інциденту[ред. | ред. код]
Воєнним злочином є як вбивство комбатанта, який склав зброю і здався в полон, так і хибна здача в полон. Однак, ґрунтуючись лише на відеозаписах, неможливо однозначно встановити, чи було вбивство російських військовослужбовців злочинним.
Медичний радник організації «Лікарі за права людини» доктор Рахіні Хаар вважає, що вбиті лежали, мабуть, без зброї, витягнувши руки або завівши їх за голову, що, на думку Хаар, робить їх військовополоненими чи некомбатантами. Експерт із кримінального переслідування воєнних злочинів в Утрехтському університеті Іва Вукусич зазначила, що якщо російських полонених не встигли оглянути, українські військові не могли знати, чи вони озброєні, навіть якщо ті лежали на землі. Вукусич вважає, що кваліфікація вбивства російських солдатів як воєнного злочину залежить від того, чи були росіяни вбиті в ході однієї перестрілки, чи вже пізніше як акт помсти. При цьому Вукусич вказала на те, що дії російського військового, котрий відкрив вогонь і порушив таким чином Женевську конвенцію, також мають вирішальне значення, оскільки полонені могли б вижити, якби він не почав стрілянину.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець припустив, що через інсценування здавання в полон російські військовослужбовці не можуть вважатися військовополоненими, а воєнний злочин скоїли лише росіяни.
Розслідування[ред. | ред. код]
18 листопада 2022 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомило, що вивчає відеозаписи з російськими військовополоненими. Офіційні українські представники повідомили про проведення службового розслідування.
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтями про вбивство та жорстоке поводження з військовополоненими. Українська прокуратура порушила кримінальну справу за статтею про порушення законів та звичаїв війни щодо вбитих російських військовослужбовців.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. — Т.2. — с. 257-258.
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 153—157 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ Звільнення Луганщини: ЗСУ увійшли до перших сіл. ua.korrespondent.net (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Катерина Тищенко. На Луганщині ЗСУ знищили батальйон мобілізованих росіян, сотні загиблих — ЗМІ
- ↑ Катерина Тищенко. ЗСУ звільнили село Макіївка на Луганщині
- ↑ Что известно о "видео с расстрелом российских военных в Украине". BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Browne, Malachy; Hiltner, Stephen; Clarke-Williams, Chevaz; Turner, Taylor (20 листопада 2022). Videos Suggest Captive Russian Soldiers Were Killed at Close Range. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 6 січня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |