Малабарський Мусон
Малабарський Мусон (англ. Monsooned Malabar) — процес та результат природної (кліматичної) обробки кавових зерен; це кавові зерна, які після збору зазнають впливу мусонного дощу та вітрів протягом трьох або чотирьох місяців, після чого вони збільшуються в розмірах і втрачають первинну кислотність; така кліматична обробка відображається також на їхніх ароматичних властивостях.[1] Виготовляється в південній частині Індії — на Малабарському узбережжі (штати Карнатака та Керала); походження цієї кави юридично й географічно закріплене за Індією.[2][3] Назва походить від мусонних вітрів Малабарського узбережжя.[1]
Кава, оброблена малабарськими мусонами, є дуже насиченою, їдкою; аромат її нагадує шоколад, спеції, відчувається також горіховий компонент.[4][5]
Виникнення[ред. | ред. код]
Історія кави Малабарський Мусон бере свій початок із часів Британської Індії, коли під час транспортування кави до Європи, яке займало місяці, зерна піддавалися впливу значної вологості та морських вітрів; під впливом цих двох чинників зерна визрівали, змінюючи свій колір із зеленого на блідо-жовтий.[6] Наприкінці шляху, коли сировина з Індії досягала берегів Європи, кавові зерна півроку, в період мусонів, зберігалися в стабільно вологих умовах в районі Мису Доброї Надії, внаслідок чого вони змінювали розміри, текстуру та характер — це прослідковувалось як власне в зернах, так і під час приготування та вживання напою. Зараз транспортування кавових зерен займає менше часу, до того ж вони краще захищені від вивітрювання та вологості. Проте вони вже не мають тієї глибини й того характеру, який раніше мали кавові зерна, завезені з Індії.
Кавові зерна змінюють свої якісні показники в залежності від положення щодо потоків морського повітря, мусонних вітрів та дощів. Цей процес вимагає чіткого відтворення даних умов. Такі умови можуть бути створені вздовж південно-західного узбережжя Індії протягом періоду мусонів, завдяки чому подібна зміна характеристик кавових зерен тут стає можливою.
Сорти[ред. | ред. код]
Кліматичній обробці піддаються різні сорти кави, внаслідок чого Малабарський Мусон може бути як арабікою, так і робустою.
Процес обробки[ред. | ред. код]
Зірвані цілі кавові плоди («вишні») відбираються та сушаться на сонці на спеціальних решітках. Висушені боби сортуються згідно з характеристиками, після чого відправляються на склад, де зберігаються до початку періоду мусонів. З червня по вересень відібрані кавові зерна знаходяться в добре провітрюваних складах під впливом вологого мусонного вітру. Процес кліматичної обробки кавових зерен включає в себе обережне поводження з сировиною, розпрямлення, згрібання її, а також регулярна зміна експозиції через певні проміжки часу. Зерна вбирають в себе вологу з повітря та значно збільшуються в розмірах, набуваючи блідого золотистого кольору. Наприкінці процесу внаслідок мікросортування відокремлюються повністю оброблені зерна.
Смакові якості[ред. | ред. код]
Смак кави Малабарський Мусон характеризується середньою та високою насиченістю, землянистим присмаком, є пряним, помірно- та слабокислим, відчувається також присмак деревини й тютюну. В ароматі відчуваються шоколадний та горіховий компоненти.
Регіони виробництва та статус[ред. | ред. код]
Малабарський Мусон виготовляється в крайній південно-західній частині Індії — на Малабарському узбережжі, розташованому на території штатів Карнатака й Керала, де панує мусонний клімат. Кава юридично та географічно закріплена за Індією.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б (Davids, 2004, с. 73)
- ↑ Monsooned Malabar unprotected. The Hindu Business Line. 10 червня 2006. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 29 вересня 2009.
- ↑ Karnataka gets highest number of GI tags. Business Standard. 11 квітня 2008. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 29 вересня 2009.
- ↑ Davids, Kenneth (2001). Espresso: ultimate coffee. St. Martin's Griffin. с. 69. ISBN 978-0-312-24666-2. OCLC 45059085.
- ↑ Templer, Robert. Asia's Brief History as a Coffee Grower Should Probably Be Cause of No Regret. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 29 вересня 2009.
- ↑ Antol, Marie Nadine (2002). Confessions of a Coffee Bean: The Complete Guide to Coffee Cuisine. Square One Publishers. с. 85. ISBN 978-0-7570-0020-1. OCLC 48536752.
Література[ред. | ред. код]
- Davids, Kenneth (2001). Coffee: a guide to buying, brewing, and enjoying (вид. 5). St. Martin's Griffin. ISBN 978-0-312-24665-5. OCLC 45094149.