Маланкарська Православна Сирійська Церква Індії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маланкарська Православна Сирійська Церква Індії
Church-logo.png
Герб
Засновники Апостол Хома
Дата заснування V століття
Нинішній предстоятель Василь Мар Хома Матфей II
Центр Коттаям Керала Індія Індія
Основна юрисдикція Індія Індія
Літургічна мова сирійська малаялам англійська
Парафій
Індія Індія 276 парафій
Flag of the United States.svg США 89 парафій
Канада Канада 6 парафій
Німеччина Німеччина 3 парафії
Flag of South Africa.svg ПАР 2 парафії
Австралія Австралія 1 парафія
Ірландія Ірландія 1 парафія
Вірних близько 2.5 млн
Офіційний сайт http://www.jacobitesyrianchurch.org/

Маланкарська Православна Сирійська Церква Індії - одна з давньосхідних Православних церков. За переказами, походить від громади, заснованої у Індії апостолом Фомою на так званому Маланкарському березі.

Початки християнства в Індії[ред.ред. код]

Згідно із церковним переказами, християнство в Індії з'явилось ще у 52 році нашої ери, коли на її землю із проповіддю Благої вістки ступив святий апостол Хома. Проповідь апостола зосередилась в Кералі, південному регіоні сучасної Індії, і відтоді нащадки перших індійських християн називаються «християнами апостола Хоми». Сучасна наука відносить початок християнізації Індії до IV століття. А заснування першої християнської громади приписують Хомі Канському, з Едеси, який прибув у Кералу в 345 році. Традиція також свідчить, що ще перед початком VІ століття в Індію прибув халдейський єпископ із Месопотамії, а наступні єпископи Ассирійської Церкви, які опікувались Церквою в Кералі, прищепили індійцям східно-сирійський обряд. З того часу християни святого Хоми стали ще й «сирійськими християнами». Однак, індійці не сприйняли повністю традиції Халдейської Церкви, особливо в тих моментах, які не збігалися із вченням Вселенської Церкви.

Незвичною залишалась і структура управління в Церкві Індії. Незважаючи на те, що у VIII столітті вона отримала власного Митрополита, реальне керівництво в Церкві, ймовірно, здійснював Архідиякон всієї Індії.

Історія[ред.ред. код]

В V ст. організаційно належала до східно-сирійського (несторіанскому) патріархату Селевкії-Ктесифона, вплив якого в Аравії і Північної Індії було домінуючим.

Тим не менш «християни апостола Хоми» не стали несторіанами. Малабарське узбережжя було відкрито португальцями (1489, Васко да Гама), після чого почалася латинізація індійської церкви (Собор в Діампере, 1599). Це призвело до розколу 1653 року, коли найбільша частина малабарських християн відокремилася від нав'язаної їм португальцями унії і в 1665 році приєдналася до Сіро-яковитскої православної церкви, яка домінувала на півночі. Ця об'єднана церква тепер відома як Сирійська православна церква Індії. Очолює її патріарх-католікос Сходу Василь Мар Хома Матфей II (резиденція в Коттаямі).

Сучасний стан[ред.ред. код]

На сьогодні Маланкарська Церква налічує близько 410 тисяч вірних, 8 єпископів та близько 400 парафій. Парафії Церкви є в США, Канаді та Німеччині. Маланкарська Церква має 362 школи різних профілів та освітніх рівнів, 15 коледжів, 136 дитячих садків, 12 дитячих будинків та 13 будинків для людей похилого віку, 45 лікарень, різного роду майстерні. Маланкарське монашество організоване в кілька орденів і згромаджень. Це Чин послідовників Христа, заснований Мар Іваніосом, який ще називають Вифанійські брати/сестри. Монастирі отримали статус Чину (Ордену) в 1966 році. Чин налічує 132 члени, з них 122 священики, а Сестри послідовниці Христа налічують 835 членкинь. Іншою великою монашою спільнотою є Згромадження дочок Марії (засноване у 1938 році), яке налічує 973 сестри. В Маланкарській Церкві несуть послух також францисканці-місіонери, ще існує монастир «Курисумалський Ашрам», заснований у 1958 році. Монастир живе за бенедиктинським уставом та провадить діалог із індуїзмом, а також християнізує його аскетичні практики.

Посилання[ред.ред. код]