Мала Березовиця
| село Мала Березовиця | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150300031752 |
| Основні дані | |
| Населення | 236 |
| Територія | 1.040 км² |
| Густота населення | 226.92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47340 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′19″ пн. ш. 25°33′51″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 25.56417° сх. д. |
| Водойми | Гніздечна |
| Відстань до районного центру |
19 км |
| Найближча залізнична станція | Збараж тернопіль |
| Відстань до залізничної станції |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мала́ Березови́ця — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на північному заході району. До 2020 підпорядковане Іванчанській сільраді.

Відоме від кінця 18 ст. Назва походить, імовірно, від місця розташування – у березовому лісі.[1]
З відомих дідичів чи табулярних власників знаємо таких: Станіслав Моравський (22.07.1818, 1832 р.), Роман Моравський (Roman Morawski-Gryza de Murawy Laski h. Ślepowron 1845 р.), Станіслав Антоній Моравський Гриза (Stanisław Antoni Morawski-Gryza de Murawy Laski h. Ślepowron), Леонард барон Блажовський (1860 р.), Мечислав Конопацький (1902 р., 1904 р.) [2]
У 1891 році у селі проживало 831 особа.[3]
У 1890-х рр. функціонували фільварок і корчма.
1896 р. у селі спорудили костел, знищений під час німецько-радянської війни.[1]
В УГА воювали 15 уродженців села.
Діяло українське товариство «Просвіта».
У 1910 році в селі відкрито пам'ятник Тадеушу Костюшко. Зруйнований у 1919 році.
Протягом 1934–1939 рр. село належало до ґміни Доброводи.
У 1939 р. село населяло 1180 осіб, серед них 730 поляків та 440 українців.[4]
У березні 1941 р. створили перший колгосп[1].
У ніч на 23 лютого 1944 р. стали жертвами нападу невідомої озброєної групи 131 селянин польської національності. Убивці говорили російською мовою, убивство було спектакулярно жорстоке. Жертви похоронено в колективній могилі неподалік лісу.[4]
В 2007 році відкрито хрест і дві таблиці з переліком жертв. Напис на хресті: "Пам’ять про похованих тут близько 130 польських мешканців села Мала Березовиця, убитих у ніч з 22 на 23 лютого 1944 року, Нехай спочивають з миром. Уряд Республіки Польща, Родини, 2007.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[6].
За даними перепису 2001 року, населення Малої Березовиці становило 236 осіб.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Чисельність, осіб | Частка |
|---|---|---|
| Українська | 235 | 99,58 % |
| Інші мови[8] | 1 | 0,42 % |
| Разом | 236 | 100,00 % |
- Є церква святого Миколая (1902, кам'яна, обновлена у 2012 році)
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення Малоберезовицько-Іванчанський заказник
- Скульптура святого Миколая
Виготовлена самодіяльними майстрами з каменю[9]. Встановлена 1864 р.
Скульптура — 1,5 м, постамент — 2х1,1х1 м, площа — 0,0009 га[9].
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.
- Зигмунт Завірський — польський філософ і психолог;
- Флоріян Земялковський (1817—1900) — польський політичний діяч, юрист;
- Адам Лазарович - польський військовик
- Тарас Левків — художник-керамік;[10]
- Мечислав Кромпєц — філософ-томіст;
- Владислав Кубів — інженер-лісівник, який видав книжку «Поляки і українці в Малій Березовиці коло Збаража» (1992, м. Варшава, Польща).
-
Пам'ятник Тадеушу Костюшко
-
Церква Святого Миколая
-
Церква Святого Миколая
-
Скульптура Святого Миколая
-
Околиця села
-
Пам'ятний хрест
-
Кладовище
- ↑ а б в МАЛА БЕРЕЗОВИЦЯ | Збаразька громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ Тернопіль сьогодні: До історії Малої Березовиці. Тернопіль сьогодні. четвер, 11 серпня 2022 р. Процитовано 1 жовтня 2022.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ а б ІСТОРИЧНА політика РОПБіМ. Наше слово (укр.). 22 січня 2009. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Мови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:
Російська — 1 (0,42 %). - ↑ а б Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- ↑ Левків Тарас Богданович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 10 серпня 2022.
- Ханас В. Мала Березовиця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 436. — ISBN 966-528-199-2.
- Władysław Kubów: Polacy i Ukraińcy w Berezowicy Małej koło Zbaraża. Warszawa, 1992.
