Мала Курильська гряда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мала Курильська гряда
рос. Малая Курильская гряда, яп. 小千島列島
Kurily Malaya Gryada.svg
43°37′ пн. ш. 146°23′ сх. д. / 43.617° пн. ш. 146.383° сх. д. / 43.617; 146.383Координати: 43°37′ пн. ш. 146°23′ сх. д. / 43.617° пн. ш. 146.383° сх. д. / 43.617; 146.383
АрхіпелагКурильські острови
АкваторіяТихий океан
Найбільший острівШикотан
Найвища точка405,0 м
Населення (2010 рік)2820 осіб
КраїнаЯпонія
РегіонПрефектура Хоккайдо
Мала Курильська гряда (Японія)
Мала Курильська гряда
Мала Курильська гряда

Мала Курильська гряда (рос. Малая Курильская гряда, яп. 小千島列島) — група островів з 6 великих та декількох дрібних островів і скель у Тихому океані, що фактично входять до складу Росії. Відносяться до складу Южно-Курильського району Сахалінської області. Належність островів оспорюється Японією, яка їх включає до округу Немуро префектури Хоккайдо, а острови Хабомай — ще й до міста Немуро, центру округу.

Географія[ред. | ред. код]

Мала Курильська гряда
Острів Сікотан

Мала Курильська гряда складається з островів Хабомай та острова Сікотан, і простягається від острова Хоккайдо на схід, паралельно до Великої Курильської гряди. Протяжність гряди — близько 100 км. Загальна площа — 360,85 км².

Поверхня здебільшого рівнинна або полого-горбиста. На острові Сікотан поширені ялицево-смерекові ліси та рідколісся, а також чагарникові зарості, на інших островах ліси відсутні. Максимальна висота — 405,0 м.

Клімат помірний морський з сильним впливом тихоокеанських мас, із прохолодним літом та м'якою зимою.

На островах Малої Курильської гряди розташовані державний природний заказник федерального значення «Малі Курили» та державний природний заповідник «Курильський».

Історія[ред. | ред. код]

У середині XVII століття острови Малої Курильської гряди почали освоювати японці, після того, як 1643 року голландський мореплавець Мартен Ґеррітсен де Вріїз[nl], вийшовши з Наґасакі на флейті «Кастрікум», та став першим європейцем який побував на Курильських островах. Він також дав назву двом з них: «Штати» (Ітуруп) та «Компанія» (Уруп).

На межі XVII–XVIII століть Росія, після приєднання Камчатки Володимиром Атласовим у 1697 році, почала також втручатися у справи Курил, тому періодично відбувалися зіткнення між японцями та росіянами. У 1855 році Російська та Японська імперії вперше офіційно розділили Курильські острови та Сахалін. За Сімодським трактатом до Японії відійшли острів Шикотан та острови Хабомай.

У 1875 році в Петербурзі було укладено нову угоду, за якою Росія поступилася Японії всіма Курильськими островами в обмін на Сахалін. Після російсько-японської війни 1904-1905 років до Японії був приєднаний також Південний Сахалін.

Територіальна суперечка[ред. | ред. код]

Територіальна суперечка між Японією та Росією, щодо приналежності островів Малої Курильської гряди, виникла в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни. До окупації острови входили до складу округу Немуро префектури Хоккайдо, Японія. Після окупації вони були інкорпоровані до складу Южно-Курильського району Сахалінської області РРФСР. Японія не визнає російського суверенітету над островами, оскільки вважає їх своїми[1]. Так під час підписання Сан-Франциської мирної угоди 1951 року зі союзниками, Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну[2], однак не визнала радянського суверенітету над ними[3]. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциську угоду не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників в ході Другої світової війни[4]. Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією та Росією після Другої світової війни, стримуючи розвиток японсько-російських відносин.

Європейський парламент в резолюції «Відносини між ЄС, Китаєм і Тайванем і безпека на Далекому Сході», ухваленій 7 липня 2005 року закликав Росію повернути Японії «окуповані території» — Південнокурильські острова.

Острови Малої Курильської гряди[ред. | ред. код]

До складу Малої Курильської гряди входять острови Хабомай, що складаються з островів: Тараку, Харукарі, Шібоцу, Юрі, Акіюрі, Суйшьо, Кайґара, Моемошірі, Одоке та острови Кайба (складаюся з острова Тодо зі скелями Канакусо та Хокакі та острова Кабуто зі скелею Росок), та острів Сікотан з прилеглими островами і скелями: Ґоме, Осіма, Кодзіма, Камо, Комей та безіменний островів, загальною площею 264,13 км².

Назва (укр.) Назва (яп.) Назва (рос.) Площа,
км²
Максимальна
висота, м
Широта Довгота Зображення
Сікотан 色丹島 Шикотан 252,8 405,0 43°48′ 146°45′ Shikotan, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Шібоцу 志発島 Зелёный 58,72 24,7 43°30′ 146°08′ Zelyony Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Суйшьо 水晶島 Танфильева 12,92 15,6 43°26′ 145°55′ Tanfilyev Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Тараку 多楽島 Полонского 11,57 16,3 43°38′ 146°19′ Polonsky Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Юрі 勇留島 Юрий 10,32 44,6 43°25′ 146°04′ Yury Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Акіюрі 秋勇留島 Анучина 2,73 33,6 43°22′ 146°00′ Anuchin Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Кайба 海馬島 Осколки 1,5 38,4 43°35′ 146°25′ Oskolki ISS cut.jpg
Осіма 大島 Грига 1,26 70 43°45′ 146°47′ Grieg Island near Kunashir Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Кодзіма 小島 Айвазовского 0,79 58,8 43°44′ 146°42′ Aivazovsky Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Харукарі 春苅島 Дёмина 0,7 34,7 43°25′ 146°10′ Dyomina Isles, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Одоке オドケ島 Рифовый 0,12 3,6 43°23′ 145°52′ Rifovy Island.png
Моемошірі 萌茂尻島 Сторожевой 0,07 9,0 43°23′ 145°29′ Storozhevoi Island, Lesser Kuril Chain, Sentinel-2 satellite image, 2016-06-06.jpg
Кайґара 貝殻島 Сигнальный 0,0007 2,0 43°23′ 145°51′ Signalny Island.png

Дивись також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наші північні території. 2010 [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Міністерство закордонних справ Японії.
  2. The history of the Kuril Islands Dispute. RIA Novosti. 1 травня 2009. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 9 липня 2009. 
  3. Text of Gromyko's Statement on the Peace Treaty. [Архівовано 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]New York Times, page 26, September 9, 1951
  4. (рос.) О проблеме мирного договора в российско-японских отношениях. МЗС Росії. 22 липня 2005. Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 26 липня 2009.