Мала Олександрівка (Бориспільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Олександрівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський район
Рада/громада Великоолександрівська сільська рада
Код КОАТУУ 3220880903
Основні дані
Засноване кінець 18 століття
Населення 567
Площа 1,234 км²
Густота населення 459,48 осіб/км²
Поштовий індекс 08320
Телефонний код +380 4595
Географічні дані
Географічні координати 50°23′37″ пн. ш. 30°49′17″ сх. д. / 50.39361° пн. ш. 30.82139° сх. д. / 50.39361; 30.82139Координати: 50°23′37″ пн. ш. 30°49′17″ сх. д. / 50.39361° пн. ш. 30.82139° сх. д. / 50.39361; 30.82139
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 08320, Київська обл, Бориспільський р-н, с.Велика Олександрівка, вул.Гагаріна,11 , тел. 3-02-66
Карта
Мала Олександрівка. Карта розташування: Україна
Мала Олександрівка
Мала Олександрівка
Мала Олександрівка. Карта розташування: Київська область
Мала Олександрівка
Мала Олександрівка
Мапа

Мала́ Олекса́ндрівка — село в Україні, в Бориспільському районі Київської області. Населення становить 567 осіб.

Мала Олександрівка — невелике село, розташоване за 6 км на північний схід від районного центру на залізничній лінії Київ — Полтава. Оточене лісом, ділянками лугу та масивами сільськогосподарських угідь, село виникло наприкінці XVIII ст. Його засновником був поміщик Вільгельм Ремерс, що назвав село іменем своєї дружини Олександри, але, на відміну від Великої Олександрівки село отримало назву Мала Олександрівка.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

За даними 1926 року, Мала Олександрівка належала до Броварського району, була центром сільської ради. Населення становило в той час 407 чоловік.

В 1932—1933 селяни пережили радянський геноцид.

На 1935, у селі існувало два колгоспи — «ім. Шевченка» та «8 Березня».

Німецька окупація тривала два роки — з вересня 1941 до вересня 1943 року. За цей час було відправлено в Німеччину 35 жителів села.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Село підпорядковане Великоолександрівській сільській раді У селі є медпункт, клуб, бібліотека. Налічується 233 двори з 525 жителями.

Місцями концентрованої трудової діяльності є підприємства ЗАТ «Агрорегіон», ТОВ «Брапс», ТОВ «Агробудпереробка», розташовані в північній частині села.

Діти мають можливість займатися футболом у ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОМУ ФУТБОЛЬНОМУ КЛУБІ «ПРОМЕТЕЙ»

Неподалік знаходиться котеджне містечко закритого типу «Нова Олександрівка»[1] (цілодобова охорона та відеоспостереження). Для дітей на території містечка є ігрові та спортивні майданчики. Поруч магазини, дитячий садок, школа, гіпермаркет.

Люди[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни

У центрі села знаходиться дерев'яна церква Святої Трійці, перенесена 1916 року із Дударкова, розбудована та переосвячена 1918 року.

Примітки[ред. | ред. код]