Мала Павлівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Павлівка
Сільський краєвид. (1912 рік)
Сільський краєвид. (1912 рік)
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Охтирський район
Рада/громада Малопавлівська сільська рада
Код КОАТУУ 5920385801
Облікова картка Мала Павлівка 
Основні дані
Населення 1732
Поштовий індекс 42730
Телефонний код +380 5446
Географічні дані
Географічні координати 50°16′51″ пн. ш. 34°33′15″ сх. д. / 50.28083° пн. ш. 34.55417° сх. д. / 50.28083; 34.55417Координати: 50°16′51″ пн. ш. 34°33′15″ сх. д. / 50.28083° пн. ш. 34.55417° сх. д. / 50.28083; 34.55417
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Адреса ради 42730, Сумська обл., Охтирський р-н, с.Мала Павлівка, вул.Леніна,10 , тел. 70-2-19
Карта
Мала Павлівка. Карта розташування: Україна
Мала Павлівка
Мала Павлівка
Мала Павлівка. Карта розташування: Сумська область
Мала Павлівка
Мала Павлівка
Мала Павлівка. Карта розташування: Охтирський район
Мала Павлівка
Мала Павлівка

Мала́ Павлі́вка — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 1732 осіб. Орган місцевого самоврядування — Малопавлівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Мала Павлівка знаходиться між річками Ташань і Грунь. На відстані до 1,5 км розташовані села Кударі, Закаблуки, Бурячиха і Обертень (зняте з обліку в 1988 році). Поруч проходить автомобільна дорога Т 1705. До районного центру — 35 км.

Історія[ред. | ред. код]

Село відоме з другої половини XVII століття.

Ознаки життя людей до нашої ери та в середні віки — численні кургани-поховання навкруг села. Поселення на місці сучасної Малої Павлівки виникло в середині 17 сторіччя. Заселяли його козаки та селяни переселенці з правобережжя Дніпра. Це поселення віносилося до Грунських хуторів. На початку 40-х років 17 сторіччя ці землі пожалувані ротмістрові литовської сторожової охорони в Зінькові Григорію Павловичу, котрий збудував тут першу церкву Петра і Павла та дав назву цьому поселенню Павловочка, чк воно і називалося до середини 19 сторіччя. Пізніше Павлович або його нащадки жалують село зновствореному чоловічому монастиреві в селі Скелька. Відтоді — це монастирське село. Перший спомин про нього ми знаходимо в документі гетьмана Розумовського, де вказується, що «сельцо Павловочка» надано Скельському монастирю в 1681 році. В селі проживало козаче та селянське населення. Посполиті(селяни)були власністю Скельського монастиряЮ, козаки відбували службу в складі Грунської сотні. На початок 17 сторіччя тут проживало 1056 чоловік. Малася церква Петра і Павла. З 1810 року селом володіє один з нащадків Грунського сотника Василя Бразоля — Євген Бразоль, що будує тут родовий маєток і джає початок відомому на Полтавщині поміщицькому роду. Тут видобувають селітру, випалюють цеглу. За селом багато вітряних млинів. Люди займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, розводять худобу. В 1902 році збудована кам'яна церква Петра і Павла — окраса всього краю. До революції це було невелике але доволі заможне село. Малася трьохкласна школа, лікарня для сифілітичних хворих, народна сходня. Навкруги села розкинулися такі хутори: СоловЇ, Куликівщина, Бесарабів хутір, Качанів хутір, Щомин хутір, Вакуловщина, Закаблуків хутір, Бурячиха, Обертень, Євгенталь, Шевченки, Неплатино. В основному землі навкруг села належали поміщикам Бразолям.

Радяньська влада[ред. | ред. код]

1961 року — почалася експлуатація Качанівського нафтового родовища. 1978 року — запущений Качанівський газопереробний завод.

Також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтернет-посилання[ред. | ред. код]