Мала Севастянівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Севастянівка
Mala Sevastianivka Center.JPG
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Христинівський
Рада/громада Малосевастянівська сільська рада
Код КОАТУУ 7124684001
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 365 осіб (2007)
Поштовий індекс 20030
Телефонний код +380 4745
Географічні дані
Географічні координати 48°47′27″ пн. ш. 29°54′56″ сх. д. / 48.79083° пн. ш. 29.91556° сх. д. / 48.79083; 29.91556Координати: 48°47′27″ пн. ш. 29°54′56″ сх. д. / 48.79083° пн. ш. 29.91556° сх. д. / 48.79083; 29.91556
Середня висота
над рівнем моря
225 м
Водойми річка Удич
Відстань до
обласного центру
170 (фізична) км
Відстань до
районного центру
6 км
Місцева влада
Адреса ради 20030, с.Мала Севастянівка, тел. 93-3-42
Сільський голова Когут Віктор Олександрович
Карта
Мала Севастянівка. Карта розташування: Україна
Мала Севастянівка
Мала Севастянівка
Мала Севастянівка. Карта розташування: Черкаська область
Мала Севастянівка
Мала Севастянівка

CMNS: Мала Севастянівка на Вікісховищі

Мала́ Севастя́нівка — село в Україні, у Христинівському районі Черкаської області. Центр сільської ради, до якої також входять села Вільшанка, Козаче і селище Іванівка. Розташована на річці Удич (басейн Південного Бугу) за 6 км на південний захід від районного центру і залізничної станції Христинівка на автошляху Умань — Вінниця. Населення — 365 чоловік (2007; 446 у 1972).

Історія[ред. | ред. код]

На території села виявлено залишки поселення трипільської та черняхівської культур.

Невеличке поселення на місці сучасної Малої Севастянівки (південна частина) під назвою Свинарки існувало вже в кінці XVII століття. З 1838 року воно стало військовим поселенням. 1842 року жителів цього села було переселено до Великої Севастянівки. Після ліквідації військових поселень у 1858 році колишні селяни повернулися на свої землі. Вони назвали село спочатку Переселяни, а вже згодом Малою Севастянівкою.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 75 мешканців села.[1]

На фронтах Другої світової війни воювали 392 мешканця села, з них 172 загинули, 93 удостоєні державних нагород.

Станом на 1972 рік в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 10,1 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, комбінат побутового обслуговування, автоматична телефонна станція, їдальня. В селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 2424 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2262 га орної землі. Господарство мало зерново-тваринницький напрямок.

Персоналії[ред. | ред. код]

Сповідний перепис села Свинарка 1811 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]