Маленький принц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маленький принц
Monument al Petit Príncep a Terrassa.JPG
Пам'ятник Маленькому принцу у Таррасі
Оригінал Le Petit Prince
Жанр філософський роман, казка
Автор Антуан де Сент-Екзюпері
Мова французька
Написаний 1942
Виданий 1943
1976
Попередній твір Політ над Аррасом
Наступний твір Письмо заложнику

«Мале́нький принц» (фр. Le Petit Prince) — найвідоміший твір Антуана де Сент-Екзюпері.

«

Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима.

Voici mon secret. Il est très simple: on ne voit bien qu'avec le cœur. L'essentiel est invisible par les yeux.
 »

Сюжет[ред.ред. код]

Пілот здійснює вимушену посадку в пустелі Сахара і зустрічає одного незвичайного і загадкового хлопчика — принца з іншої планети — астероїда Б-612. Маленький принц розповідає про свої пригоди на Землі, говорить про дивовижну троянду, яку залишив на своїй малій планеті, про своє життя на астероїді, де є три вулкани. Він проводить час, приводячи в порядок свій астероїд, випалюючі баобаби, які намагаються глибоко прорости і заполонити всю планету. Маленький принц любить спостерігати заходи сонця, які на його малій планеті можна побачити кілька десятків разів на день. Одного дня Маленький принц відлітає, щоб вивчити і пізнати інші місця Всесвіту. Відвідавши кілька інших астероїдів, він зустрічає багато дивних дорослих: короля, якому здається, що він править зірками, честолюбця, який хоче, щоб оточуючі ним захоплювалися, п'яницю, який п'є, щоб забути, що йому соромно пити, ділову людину, яка постійно рахує зірки, думає, що володіє багатьма з них і хоче купити ще більше, ліхтарника, який, вірний своєму слову, кожну хвилину запалює і гасить ліхтар, географа, який записує в книгу розповіді мандрівників, але сам ніколи нікуди не подорожує. За порадою географа Маленький принц відвідує Землю, де, крім пілота, який зазнав аварії літака, зустрічає і інших персонажів і, спілкуючись з ними, дізнається багато важливих речей.

Загальні відомості[ред.ред. код]

«Маленький принц» стоїть окремо в творчості письменника-льотчика. Маленька книжка, що написана незадовго до загибелі Екзюпері, зовсім не схожа на інші книжки-казки. «Дитяча» казка Екзюпері мудра і людяна. А її автор не тільки поет, але і філософ.

Удав, що проковтнув слона. Філософський малюнок «Маленького принца» Екзюпері

Опублікована в 1943 році як дитяча книжка, ця поетична казка — про мужність і просту мудрість дитячої душі, такі важливі «недитячі» поняття, як життя і смерть, любов і відповідальність, дружба і вірність. Малюнки до книги виконані самим автором, й не менш славні, ніж сама книга. Важливо, що це не просто ілюстрації, а органічна частина твору в цілому: сам автор і герої казки весь час посилаються на малюнки і навіть сперечаються про них.

«Прообразом» літературної казки «Маленький принц» можна вважати фольклорну казку з бродячою фабулою: прекрасний принц через нещасливе кохання покидає рідну домівку й мандрує по нескінченних дорогах у пошуках щастя та пригод. Він намагається здобути славу і підкорити, тим самим, неприступне серце принцеси.

«Адже дорослі спочатку були дітьми, лише мало хто з них про це пам'ятає.» — Антуан де Сент-Екзюпері, з присвяти до книги.

Книжка присвячена Леонові Верту, другу Екзюпері.

Авторське право на даний твір французькою мовою належить видавництву Ґаллімар.

Образ «Маленького принца»[ред.ред. код]

Образ Маленького принца одночасно і глибоко автобіографічний, і як би відсторонений від дорослого автора-льотчика. Він народжений з туги за вмираючому в собі маленькому Тоніо — нащадку зубожілого дворянського роду, якого в сім'ї називали за його біляве волосся «Королем-Сонце», а в коледжі прозвали сновида за звичку подовгу дивитися на зоряне небо.

Одна з ключових філософських тем казки;— буття, яке ділиться на реальне буття — існування і ідеальне буття — сутність. Реальне буття тимчасове, минуще, а ідеальне — вічне, незмінне. Сенс людського життя полягає в тому, щоб осягнути, максимально наблизитися до сутності.

Маленький принц — це символ людини — мандрівника у Всесвіті, що шукає прихований сенс речей і власного життя. Це не просто казка-притча у традиційному вигляді, а модернізований, пристосований до проблем нашого часу її варіант, що містить безліч деталей, натяків, образів, взятих з реалій XX століття.

«Маленький принц» — це «дитяча» книга для дорослих, в якій відкривається справжнє бачення світу.

Історія публікацій[ред.ред. код]

  • Написана 1942 року в Нью-Йорку.
  • Вперше опублікована 1943 р. в США видавництвом «Reynal & Hitchcock» (спочатку англійською, потім французькою мовами).
  • Перше французьке видання: «Editions Gallimard», 1946 р.
  • Українські видання: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». — Київ, 1976. Переклад Анатолія Жаловського.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У Ліоні є пам'ятник Антуану де Сент-Екзюпері з його «дитинчам» за плечима. А у Дніпрі, в Парку Глоби є пам'ятник самому Маленькому Принцу.
  • У 2003 році перший супутник астероїда «45 Eugenia» (тимчасова назва S/1998(45)1, відкритий астрономами 1 листопада 1998 року на телескопі в Mauna Kea, Гаваї) був названий «Маленький принц». Одночасно назва пов'язана із сином імператриці Євгенії на честь якої названо сам астероїд, принцом імперії, що так і не став імператором, Наполеоном-Еженом (Наполеон IV). Яскравість Маленького принца відрізняється від Євгенії більш ніж на 6 величин[1].
  • До «Маленького принца» відноситься і назва астероїда 46610 Бесіксдуз[2] (фр. Be six douze — Бе шість дванадцять), оскільки номер астероїда, записаний у шістнадцятковій системі числення, має вигляд B612. Маленький принц начебто прилетів на Землю саме з астероїда B612.
  • «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері перекладено на 100 мов світу. Навіть книги про Гаррі Поттера не відібрали у «Маленького принца» третє місце з продажу в світі — після Біблії та «Капіталу» Маркса. Книга розійшлася на цитати, найвідоміша з яких: «Ти у відповіді за тих, кого приручив».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маленький принц