Малий Бобрик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малий Бобрик
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Верхньосироватська сільська громада
Облікова картка Малий Бобрик 
Основні дані
Населення 364
Поштовий індекс 42443
Телефонний код +380 5459
Географічні дані
Географічні координати 50°44′38″ пн. ш. 35°04′26″ сх. д. / 50.74389° пн. ш. 35.07389° сх. д. / 50.74389; 35.07389Координати: 50°44′38″ пн. ш. 35°04′26″ сх. д. / 50.74389° пн. ш. 35.07389° сх. д. / 50.74389; 35.07389
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Водойми річка Малий Бобрик
Місцева влада
Адреса ради 42442, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Великий Бобрик, вул. Черепівка, 1
Сільський голова Дюкарева Євгенія Єгорівна
Карта
Малий Бобрик. Карта розташування: Україна
Малий Бобрик
Малий Бобрик
Малий Бобрик. Карта розташування: Сумська область
Малий Бобрик
Малий Бобрик
Мапа
Мапа

Ма́лий Бо́брик — село в Україні, у Верхньосироватській сільській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 364 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Великобобрицька сільська рада.

Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Малий Бобрик, права притока Бобрика. На півічному заході межує з село Великий Бобрик.

До села примикає лісовий масив (дуб).

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 756 осіб (360 чоловічої статі та 396 — жіночої), налічувалось 55 дворових господарств[2].

Станом на 1914 рік село відносилось до Великобобрицької волості, кількість мешканців зросла до 1205 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3238)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]