Малий Житин
| село Малий Житин | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район | Рівненський | ||
| Громада | Шпанівська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1518 | ||
| Перша згадка | 1518 (506 років)[1] | ||
| Населення | 522 | ||
| Площа | 0,86 км² | ||
| Густота населення | 606,98 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 35376 | ||
| Телефонний код | +380 362 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°40′36″ пн. ш. 26°20′31″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
193 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Шпанів, вул. Шкільна, 1 | ||
| Карта | |||
  Малий Житин | |||
 Малий Житин | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Малий Житин — село, розташоване в Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу Шпанівської сільської громади.
Географія[ред. | ред. код]
Населений пункт межує з селами Великий Житин, Забороль, Шпанів.
Територією протікає річка Кустинка. Поблизу села, між Малим Житином і Заборолем, до річкової долини примикає урочище Оснобрость, яким протікає однойменний струмок, що також впадає в цю річку. Серед жителів сіл ходить повір'я, що там «водить». За свідченням одного чоловіка, він темної ночі йшов через Оснобрость, і його водило по колу, він повертався на одне й те ж саме місце до самого ранку. Іншим людям здалеку ввижалося щось у білому. Але найчастіше люди напівжартома лякають одне одного тією місцевістю.
Вулиці[ред. | ред. код]
- Княгині Ольги;
- Миколи Приходька;
- Польова;
- Берегова.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
- Філія "Маложитинська початкова школа" ОЗ "Шпанівський ліцей Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області"[2];
- Храм Святої Параскеви-П'ятниці, зведений 1783 року[1];
- Храм Кирила та Мефодія;
- Фельдшерсько-акушепункий пункт;
- Джусі-паб
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 574 особи, з яких 258 чоловіків та 316 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 522 особи.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,43 % |
| російська | 0,57 % |
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
Затверджений 12 лютого 2016 р. рішенням № 82 сесії сільської ради VII скликання. Автори — Ю. П. Терлецький, Л. Г. Хома, І. М. Самков, В. П. Мельничук.
Щит розтятий зеленим і золотим. На правій частині — половина золотого колеса водяного млина, на лівій — зелений вигнутий дубовий листок. Щит вписаний у золотий декоративний картуш й увінчаний золотою сільською короною. Листок символізує лісисту місцевість, колесо — водяний млин, що існував на ставку.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Коровайчук Василь Васильович (нар. 14 січня 1919, село Малий Житин). Призваний на фронт у 1940 році. Проходив служив у 312 стрілецькому полку, у роки війни служив у окремому саперному батальйоні № 1101. Був поранений біля Сталінграда. Після поранення перебував на службі у Гвардійському полку до закінчення війни. Брав участь у переправі Гвардійського полку на о. Хортицю з групою саперів. Був нагороджений медаллю «За відвагу», «орденом Червоної зірки», «орденом Великої Вітчизняної Війни І — степені», двома «орденами Великої Вітчизняної Війни ІІ — степені».[6]
Пам'ятник воякам-односельцям - Шахрайчук Леонтій Григорович(нар. 23 травня 1921, село Малий Житин). Призваний на фронт у 1941 році. У роки війни воював на ІІ Білоруському фронті у 334 окремому саперному батальйоні. Брав участь у захоплені міста Кеніґсберґ, також брав активну участь у захопленні двох фортець. Був нагороджений медалями «За відвагу», «За взяття Кеніґсберґа», «За перемогу над Німеччиною»[7]
- Шахрайчук Михайло Захарович (нар. 1 лютого 1922, село Малий Житин). Призваний на фронт у 1944 році. Воював на Прибалтійському фронті. Брав участь у захопленні Литви. Був нагороджений: медалями «За перемогу», «За перемогу над Німеччиною».[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Архієпископ Іларіон звершив чин оновлення храму в Малому Житині на Рівненщині. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ філія "Маложитинська початкова школа" - Рівненська область. ІСУО. rv.isuo.org. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Інформація надана Коровайчуком Анатолієм Васильовичем рідним братом Коровайчука Василя Васильовича.
- ↑ Інформація надана Шахрайчук Ніною Леонтіївною дочкою Шахрайчука Леонтія Григоровича.
- ↑ Інформація надана Шахрайчуком Миколою Леонідовичем внуком Шахрайчука Михайла Захаровича.
Посилання[ред. | ред. код]
- Архієпископ Іларіон освятив престол у Свято-Параскевському храмі с. Малий Житин[недоступне посилання]
- Погода в селі Малий Житин [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||
