Малий Крупіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Малий Крупіль
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Згурівський
Рада/громада Великокрупільська сільська рада
Код КОАТУУ 3221981003
Основні дані
Засноване офіційно 1800
Перша згадка 1787
Населення 256
Площа 1,63 км²
Густота населення 157,06 осіб/км²
Поштовий індекс 07620
Телефонний код +380 4570
Географічні дані
Географічні координати 50°29′41″ пн. ш. 31°31′50″ сх. д. / 50.49472° пн. ш. 31.53056° сх. д. / 50.49472; 31.53056Координати: 50°29′41″ пн. ш. 31°31′50″ сх. д. / 50.49472° пн. ш. 31.53056° сх. д. / 50.49472; 31.53056
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми річка Недра
Місцева влада
Адреса ради 07620, Київська обл., Згурівський р-н, с.Великий Крупіль, вул.Леніна,10 , тел. 5-69-96
Карта
Малий Крупіль (Україна)
Малий Крупіль
Малий Крупіль
Малий Крупіль (Київська область)
Малий Крупіль
Малий Крупіль


Ма́лий Кру́пільсело в Україні, в Згурівському районі Київської області. Населення становить 256 осіб. Підпорядковується Великокрупільській сільській раді

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване у Придніпровській низовині. Поверхня рівнинна. Найнижча точка знаходиться на Заході села, вона дорівнює 116 метрів над рівнем Балтійського моря, а найвища на ПнСх, що дорівнює 127 метрів. Тобто середня висота дорівнює 122 м. Клімат помірно-континентальний. Основні водойми що знаходяться на території села це річка Недра, що є притокою Трубежа який впадає в Дніпро та ставки Новий, Старий, частина Тумири та частина Войтівського ставка. На річці Недра побудований шлюз. До середини XX на Недрі поблизу Круполя були величезні болота.

У середині XX століття болота осушили, провівши меліоративні канали.

Сюди, а також на навколишні меліоративні канали, щодня приходять на риболовлю тутешні рибалки. Здебільшого, рибальство проходить на Недрі, бо у деяких каналах вода відсутня або її рівень низький.

На всіх ставках побудовані дамби. На 2000 рік вони ще були повноводні, але через недбалість людей вже станом на 2016 рік всі ставки пересохли, лише на весну та на осінь через танення снігу та дощів помічається невелике заповнення водою.

Від центра села і на захід рельєф показує, що колись була тут річка. Коли прокладалися дорожні шляхи у двох місяцях засипали землею, після чого утворилося озеро яке видно на Генеральному плані 1971  року[1]. За словами селян колись там і купалися, і ловили рибу, але колхоз в свій час засипав туди гній, після чого воно замулилося і висохло.

На сході села в 70-ті роки існував великий фруктовий сад. Цей факт підтверджують розповіді селян та Генеральний план складений в серпні 1971 року. До нашого часу залишилися лише декілька поодиноких дерев та невеликий клаптик землі засаджений яблунями.

На Півдні розташовується ліс який останнім часом швидко вирубується із-за переходження більшості людей на деревне отеплення осель через високі тарифи зроблені економічною кризою та війною на Сході України.

На території Великокрупільської сільської ради, якому підпорядковане село, найбільші площі займають Чорноземи слабогумусні (53,6 %).

На території Малого Круполя в 90-х роках на початку 2000-х роках видобували глину, через що утворився глибокий кар’єр, в частинах якого люди зробили великі смітники.

Історія[ред.ред. код]

До 1917[ред.ред. код]

Дата заснування села невідома. Офіційно - це 1800 рік, але є дані про існування села ще у XVIII столітті. В 1787 році, згідно з описом Київського намісництва 1787 року, в Малому Круполі проживало 347 чоловік, а його власниками були граф Олександр Андрійович Безбородько, колезький радник Іван Корбе та бунчуковий товариш Пилипенко. Попри те, на карті київського намісництва 1792 року[2] Малий Крупіль відсутній, а є лише село Крупіль, яке розташоване на правому березі Недри. Також Малий Крупіль не позначено і на карті Київської губернії 1800 року[3], де є село Крупілля, яке, хоч і не входить до складу губернії, однак на карті є.

Станом на 1885 рік село згадується в описі Войтівської волості Переяславського повіту де було дано такий опис:

  • ... — колишнє державне та власницьке село при річці Недрі, 700 осіб, 157 дворів, постоялий будинок та 25 вітряних млинів.

Протягом XIX століття село згадується кілька разів, зокрема, у статті "Круполь Велыкий" "Энциклопедии Брокгауза и Эфрона" - як село, яке складає з Великим Круполем одне поселення. Увесь цей час власники Малого Круполя невідомі.

У 1878 році стару крупільську церкву, що була у Великому Круполі, «по ветхости» розібрали, а замість неї в тому ж році поставили нову, теж дерев'яну. Значну кількість грошей на будівництво Михайлівської церкви пожертвував сам поміщик Бутович. При храмі діяли бібліотека та земське училище, прихід складали Великий та Малий Крупіль.

Про Малий Крупіль писалося і  у «Энциклопедии Брокгауза и Ефрона», у статті про Великий Крупіль де їм було дано такий опис:

... местечко Полтавской губернии, Переяславского уезда, при реке Недре, в 50 верст от указанного города, на границе с Черниговской губернией; вместе с деревней Круполь Малый, расположенной на другой стороне ручья, составляет одно поселение. Жителей 2315; земская школа, 1 ярмарка.

У 1902 році Михайлівська церква має 2441 парафіянина а її настоятелем є Димитрій Філянський.

1912 року в церкві парафіян привілейованих верств 54, міщан — 12, козаків — 1536, селян — 791, загалом — 2342. Священик — Олександр Курдиновський, псаломщик — Андрій Москаленко, церковний староста — козак Федір Цирупик.

1917-1991[ред.ред. код]

1917 року у селі спалахнуло повстання проти поміщика Бутовича. Проводирями повстання були Іван Степанович Гудименко, Василь Харитонович Гудименко, Іван Трохимович Усмединський, Н. Т. Приходько. Організаторами «поділу» майна Бутовича виступили Михайло Гаврилович Шашко, Василь Федорович Яхно, Михайло Якович Кулага та Іван Андрійович Опанащенко. Наступні події Громадянської війни та Української революції призвели до загибелі багатьох жителів Круполя.

Малий Крупіль було позначено[4] на мапі 1917 року як село, яке має 120 дворів та лежить на березі Недри навпроти містечка Крупіль (можливо, назва Великий Крупіль з'явилася вже за радянських часів, бо до 1923 року частка "Великий" не зустрічається). Крім того, на північ від Малого Круполя позначені хутори, назва яких не вказана[5]. Слід зауважити, що хутора Корбина Гребля на вказаній мапі немає, хоча він точно існував ще 1923 року.

Хутір Корбина Гребля був заснований в 1705-1731 роках, про що говорить його назва, яка походить від імені власника Круполя — Ф. Корбе. Хутір лежав на переправі через Недру недалеко від села Войкове (Войтове), яка використовувалася ще в стародавні часи. Згадується в документах XIX століття. Тут знаходилася водяний млин, залишки якої зберігалися досить довго. Хутір був зруйнований у 1920-ті роки, мешканців виселили у Малий та Великий Круполь.

Також на карті 1917 року на півночі від Круполя, показаний інший хутір, який, за словами сільських старожилів, мав назву Тумира (Тумыра)В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки національно-визвольних змагань село окуповане більшовиками.[джерело?]

Після поразки Української революції Малий Крупіль стає центром сільради Лехнівського району Прилуцького округу (з 1923 року). У 1923 році в селі нараховувалося 1058 жителів. З 1925 року Лехнівський район перейшов до Київського округу, там адміністративна історія Малого Круполя невідома. 1929 року утворений єдиний колгосп.

В 1932-1933 роках село потерпає від Голодомору.

Мартиролог жителів с. Малий Крупіль – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Куси О.М., 1922 р.н.; Куси О.П., 1922 р.н.; Мацько Д.Д., 1923 р.н., записаними у 2008 р. Юндак Г.В., секретарем сільради, та Несторенко Н.О., завідуючим сільським клубом.

В 1936 році знову утворена Малокрупільська сільська рада у складі Березанського району Київської області.

В роки німецько-радянської війни село перебувало під німецькою окупацією з 23 вересня 1941 року по вересень 1943 року. За роки Великої Вітчизняної війни, на фронтах загинули 93 жителі села, їх імена викарбовано на меморіалі пам’яті в центрі села. Їх імена:

Воїни РСЧА, що потрапили у “Баришівський котел” у вересні 1941 року, з боями прорвались у напрямку Чернігівщини і відступали через с. Малий Крупіль. Найближчим порятунком був Басанський ліс зразу за селом. Але німецькі передові частини мотопіхоти вермахту буквально по п’ятам переслідували ранених, втомлених, але сильних духом воїнів РСЧА. Очевидно, тут на околиці Басанського лісу і було дано для багатьох з них останній бій. Уже після бою місцеві жителі вирушили до лісу поховати загиблих. Багато з невідомих героїв  знайшли вічний  спокій на український землі Басанського лісу за селом Малий Крупіль.

Також багато селян повернулися до села героями для своїх сімей і всього села.

Багато молоді були примусово вивезені з Малого Круполя на роботи до Німеччини. Кожна сім’я зазнала великих втрат за роки війни.

У 1950 році Малокрупільська сільрада разом із Малим Круполем була включена до складу Великокрупільської сільської ради, яка через десять років також включена до складу Войківської сільради. 1963 року село переходить до Яготинського району, 1965 року - до Баришівського.

За показниками села вказаних на Генеральному плані 1971 року село має 250 дворів, і в якому проживає 600 людей. Площа села 60,40 Га. Землекористування колхозу було 9480,1 Га землі.4 травня 1984 року знову утворена Великокрупільська сільська рада, до складу якої увійшов і Малий Крупіль. 1986 року вона перейшла до Згурівського району.

У січні 1969 року унаслідок несправного опалення згоріло старе приміщення Малокрупільської школи. Після цього навчання проходило у дві зміни в пристосованих приміщеннях. 1 вересня 1973 року була урочисто відкрита нова шкільна будівля у сусідньому селі Великий Крупіль, що функціонує за призначенням і понині. Так, у 2012-13 навчальному році в школі навчалися 56 дітей.

Незалежна Україна[ред.ред. код]

Через невдалий  державний переворот в Москві, депутати УРСР 24 серпня 1991 року голосують за вихід України з Радянського Союзу. З цього часу село входить до складу незалежної Української держави.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної Української держави.

Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року, населення Малого Круполя становить 256 осіб[6]. Серед них своєю рідною мовою вказали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 253 98,83%
російська 2 0,78%
білоруська 1 0,39%

2009 року була розібрана будівля закритої Малокрупільської початкової школи, яка працювала у 60-90-і роки.

На даний час у Малому Круполі працює 1 продовольчий магазин. Він був побудований приватним підприємцем в 2015 році. Також в селі є 2 закритих магазина.

Культові споруди на території села відсутні.

У травні 2015 та у червні 2016 року місцевими копачами на Півночі села були найдені рештки радянських солдатів, які положили свої тіла за долю своєї країни під час другої Світової Війни. Їх було перепоховано біля пам’ятника радянським воїнам.

Походження назви села[ред.ред. код]

Малий Крупіль — назва села, що утворилася лише в XX столітті. До цього існували багато варіантів найменувань: Крукполе (найстаріший варіант, зустрічається у першій згадці та далі протягом XVII століття), Круки (протягом XVII століття), Крукпіль (поряд із Крукполе), Курукове Поле, згодом — Кру(к)пілля (Кру(к)полье, протягом XVIII століття). Наприкінці XVIII століття, коли починаються перші звістки про Малий Крупіль, з'являється прикметник Велике. Остаточне формування назви відбулося на початку XX століття, коли село стало зватися Малий Крупіль. Однак слід зазначити, що поряд існувало іменування містечка просто Крупіль.

У багатьох джерелах радянських часів наводяться думки щодо походження назви села від «першого родоначальника» села Крупки — звідси начебто і пішла назва Крупіль. Невідомо, як це узгоджується з історичними варіантами назв. Проте в селі існують перекази про «пана Крука», який колись і заснував Крупіль. Також нез'ясованим залишається походження назви «Ярушпіль» на деяких картах XVII—XVIII століть.

Пам'ятники села[ред.ред. код]

Пам'ятник — воїнам, що загинули у Великій Вітчізняній Війні, він був встановлений за радянських часів. З обох боків від пам'ятника знаходяться меморіальні дошки, де викарбувані ім'я односельчан, що загинули на фронтах і були замучені німцями. Перед пам'ятником проходять урочистості до свята 9 травня. Дивно, але за весь час існування пам'ятника у 2016 році вперше не були проведені урочистості до свята.

Відоме 1 місце поховань воїнів на краю села в Басанському лісі. А скільки ще невідомих могил розкидано по цьому лісу? Адже місцеві жителі багатьох убитих ховали прямо на місці загибелі.  Зносити убитих до однієї спільної могили було важко  в лісі, да і не було багато часу – кожного убитого смерть заставала в різний час да і знаходили убитих не одночасно.

У 20-х числах березня пошуковці Стойка В.А., Юрчик М.В., Онопрієнко Б.В. вирушили до лісу, щоб оглянути поховання  та навести лад навколо могили, але побачене засмутило хлопців: металевий пам’ятник було зрушено з місця, дерев’яний паркан  зломано. Очевидно, комусь було замало місця, щоб проїхати лісовою дорогою, що проходить поряд.

Хлопці миттєво приймають рішення повідомити керівництво Клубу про подальші дії: пам’ятник потрібно почистити, пофарбувати, виготовити нову табличку із написом, зробити новий паркан, лавочку, встановити все це. Згурівський пошуковий клуб “Пам’ять” (співзасновники Згурьський І.М., Щербатенко В.І., Бригінський П.М.) власними коштами здійснює такі волонтерські заходи. Жителі с. Малий Крупіль, працівники місцевої пилорами Стогній В.В., Колесник Я.М., Смарчевський О.Г., Ступак І.В. відгукнулися на прохання допомогти і безкоштовно виготовити паркан та лавку. Онопрієнко В.В.   почистив та пофарбував сам пам’ятник. Було замовлено нову табличку.

Із самого ранку 6 квітня хлопці власним транспортом відвезли до лісу  заново відремонтований пам’ятник, паркан, лавку. Подорожній зможе перепочити, сидячи на лавці біля могили невідомих героїв, положити квіти, пом’янути  та вклонитися могилі невідомих солдатів, що віддали своє життя за свободу нашої Батьківщини.

Вічна пам’ять Героям, що загинули захищаючи Україну!  Від усієї душі хочеться подякувати всім хлопцям, хто приклав свої трудящі руки та добре серце до даної акції: Стойка В.А., Юрчик М.В., Онопрієнко О.В., Онопрієнко В.В., Ванжа І.О., Стогній В.В., Колесник Я.М., Смарчевський О.Г., Ступак І.В., та решті небайдужих. Є в Згурівському районі на кого рівнятись і ким пишатися!

у травні 2015 та в червні 2016 року недалеко від села місцевими копачами були знайдені рештки радянських солдатів які загинули у роки ВВВ вони були поховані біля в цетрі села біля пам'ятника

Річка Недра[ред.ред. код]

Докладніше: Недра (річка)

Недра — основна водойма у селі. До середини минулого століття на Недрі поблизу Круполя були величезні болота (зокрема, вони є на карті, яка датована 1917 роком), у яких в роки Другої світової війни загинуло багато солдат, як радянських, так і німецьких. У середині XX століття болота осушили, провівши меліоративні канали. Таким чином утворилося багато полів, придатних для сільгоспвикористання, але вони не оралися до 2011 року. Осушення боліт, з іншого боку, призвело до перекосу природного фону опадів у навколишніх селах, зокрема, і у Круполі. Опади тут останніми роками бувають украй рідко, що погіршило природну родючість місцевих чорноземів.

На Недрі побудовано декілька шлюзів. Сюди, а також на навколишні меліоративні канали, щодня приходять на риболовлю тутешні рибалки. Здебільшого, рибальство проходить на Недрі, бо у деяких каналах вода відсутня або її рівень низький.

Серед селян існує легенда, що у Недрі під час осушення боліт віднайшли рештки давньоруського човна, але це поки що не знайшло документального підтвердження

Транспорт[ред.ред. код]

До Малого Круполя можна дістатися такими приміськими автобусами з автостанції № 4 «Дарниця» в Києві:

Таблиця рейсів 

Відправлення з Києва Прибуття до села Рейс Періодичність Автобус
6:30 7:52-7:53 Автостанція «Дарниця» — Урсалівка Щоденно ЕТАЛОН-29
7:30 8:55-8:56 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно ЕТАЛОН-29
9:30 10:55-10:56 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно ЕТАЛОН-24
10:10 11:42-11:43 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно БОГДАН-25
10:50 12:14-12:15 Автостанція «Дарниця» — Горбачівка Щоденно ЕТАЛОН-29
11:30 12:55-12:56 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно ЕТАЛОН-29
12:50 14:01-14:02 Автостанція «Дарниця» — Вознесенське Щоденно ЕТАЛОН-29
14:00 15:45-15:46 Автостанція «Дарниця» — Середівка Щоденно БОГДАН-21
14:40 15:59-16:00 Автостанція «Дарниця» — Урсалівка Щоденно ЕТАЛОН-29
15:30 16:55-16:56 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно БОГДАН-29
16:30 18:02-18:03 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно БОГДАН-25
17:00 18:25-18:26 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно ЕТАЛОН-24
17:30 18:54-18:55 Автостанція «Дарниця» — Горбачівка Щоденно ЕТАЛОН-29
18:30 19:55-19:56 Автостанція «Дарниця» — Згурівка Щоденно БОГДАН-29
19:15 20:39-20:40 Автостанція «Дарниця» — Вознесенське Щоденно БОГДАН-29
20:00 21:45-21:46 Автостанція «Дарниця» — Середівка Щоденно БОГДАН-21

Уродженці села[ред.ред. код]

Куций Петро Антонович — Герой Радянського Союзу, позбавлений звання.

Цікаві факти[ред.ред. код]

В козацькому реєстрі 1649 року у Яготинській сотні фігурує «Демян Крукъполский»Реєстр

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.