Малий тритон іспанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малий тритон іспанський
Triturus boscai.002.JPG
Малий тритон іспанський
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Хвостаті (Caudata)
Підряд: Salamandroidea
Родина: Саламандрові (Salamandridae)
Підродина: Pleurodelinae
Рід: Малий тритон (Lissotriton)
Вид: Малий тритон іспанський
Біноміальна назва
Lissotriton boscai
Lataste, 1879
Поширення іспанського малого тритона
Поширення іспанського малого тритона
Синоніми
Triturus boscai
Pelonectes boscai
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lissotriton boscai
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lissotriton boscai
EOL logo.svg EOL: 332576
ITIS logo.svg ITIS: 775918
IUCN logo.svg МСОП: 59473
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 323757

Малий тритон іспанський (Lissotriton boscai) — вид земноводних з роду Малий тритон родини Саламандрові.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина досягає 7,5—10 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиця більша за самця. Голова коротка. Мають розвинені привушні залози. Тулуб кремезний, без гребеня, на кінці сплощений. Шкіра суха та трохи бородавчаста. Пальці наділені плавальними перетинками. Виступ на кінчику хвоста у самців довший, ніж у самиць.

Забарвлення спини коливається від жовтого до оливково-коричневого кольору з темними плямами, які більше у самців, ніж у самиць. По боках проходять білуваті смуги. Черево й горло плямисті: від помаранчево-червоного до жовтуватого кольору. У самців яскрава пляма на кінчику хвоста.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє ліси, сільськогосподарські угіддя, пагорби, гірську місцину. Зустрічається до висоти 1500–1940 м над рівнем моря. Значний час проводить у водоймах. На суходолі перебуває лише влітку. Активний вночі. Живиться безхребетними та їх личинками.

Розмноження відбувається з листопада до липня. Парування проходить у воді. Самець робить перед самицею своєрідні рухи, що нагадують танок. Самиця відкладає на водні рослини від 100 до 240 яєць діаметром у 2 мм. Метаморфоз завершується наступного року.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у Португалії, північно-західній, західній та центральній Іспанії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gasc, J.-P. (1997). Atlas of Amphibians and Reptiles in Europe. Societas Europaea Herpetologica, Bonn, Germany.
  • Andreas Nöllert, Christel Nöllert: Die Amphibien Europas. Kosmos-Franckh, Stuttgart 1992. ISBN 3-440-06340-2