Малик Яків Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Олександрович Малик
Dean Acheson 1952.jpg
Ім'я при народженні рос. Яков Александрович Малик
Народився 6 грудня 1906(1906-12-06)
Островерхівка, Харківська губернія
Помер 11 лютого 1980(1980-02-11) (73 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність дипломат
Відомий завдяки Дипломат
Alma mater Харківський інститут народного господарства
Знання мов чеська[1]
Заклад Організація Об’єднаних Націй
Посада постійний представник Російської Федерації при Організації Об'єднаних Націй і посол
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна

Яків Олександрович Малик (23 листопада (6 грудня) 1906, с. Островерхівка, Харківська губернія, Російська імперія — 11 лютого 1980, Москва) — державний діяч комуністичної Росії, дипломат. Посол СРСР в Японії (1942—1945). Посол у Великій Британії (1953—1960). Заступник міністра закордонних справ СРСР (1946—1953) та (1960—1967). Постійний представник СРСР при ООН і в РБ ООН (1948—1952) і (1967—1976).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 грудня 1906 в селі Островерхівка Харківської губернії (нині — Зміївський район Харківської області).

У 1930 закінчив з відзнакою Харківський інститут народного господарства. Після закінчення інституту народного господарства знаходився на комуністичних посадах в окупованій Україні. В цей ж час працює економістом у Харкові. З 1935—1937 навчався в Інституті дипломатичних та консульських працівників Наркомату закордонних справ СРСР у Москві.

З 1937—1939 працював у Народному комісаріаті закордонних справ СРСР. Перша посада — референт (вільно володів японською, англійською та французькою мовами), але через деякий час — помічник завідувача відділом друку. 1939 скеровується на посаду повноважного представника СРСР в Японії. 18 травня 1942 його призначають надзвичайним та повноважним послом СРСР в Японії (вручення вірчих грамот країні — союзнику нацистської Німеччини — відбулося 8 липня 1942). Цей пост він займав аж до однобічного розриву відносин із Японією та початку віроломної війни СССР у серпні 1945. Цього дня вручає ноту про оголошення Сталіним війни японському уряду. При бомбардуванні Хіросіми знаходився на території Японії.

З 9 серпня 1945 по серпень 1946 перебував на посаді політичного радника при Союзній Раді в Японії. У грудні 1945 як член делегації СРСР брав участь у роботах Московської наради міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії.

24 січня 1947 був призначений заступником тодішнього міністра закордонних справ СРСР — Молотова В'ячеслава Михайловича. Через рік роботи в міністерстві був делегований як постійний представник СРСР при ООН, а також постійним представником СРСР в Раді Безпеки ООН (з травня 1948 по жовтень 1952). Варто зауважити, що Яків Олександрович повернеться на роботу до Ради Безпеки ООН в 1968.

Після успішної роботи в Європі Малик повертається на звичну для нього посаду 1-го заступника міністра закордонних справ. Цього разу він працює під патронатом Андрія Вишинського.

Після смерті Сталіна, отримує нову посаду — посаду надзвичайного та повноважного посла у Великій Британії. 3 червня 1953 в бесіді з новим большевицьким послом у Лондоні Маликом Черчилль поділився своїми враженнями про особисті зустрічі з шефом комуністів — Йосипом Сталіним. Пробувши на цій посаді понад 7 років (з 1953 по 1960), посол повертається до Москви, на що вже стала звичною посадою, заступника міністра закордонних справ, але вже під патронатом Андрєя Громика.

1968 повертається на роботу до Ради Безпеки ООН. Це було його останнє місце роботи, аж до виходу на пенсію в листопаді 1976.

11 лютого 1980 не думаючи помер. Похований Малик Яків Олександрович на Новодівичому кладовищі в Москві.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Н. В. Шпакова. Малик Яків Олександрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • И. А. Ильин. На что же рассчитывают Советы
  • Залесский К. А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000
  • Вышинский А. Я., Лозовский С. А. Дипломатический словарь, 1988 г

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]