Малина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Raspberries05.jpg

Малина (лат. Fructus Rubi idaei, Baccae Rubi idaei) — плід малини звичайної.

За ботанічною класифікацією плід малини — не ягода, а багатокістянка. Складається з декількох десятків зрощених кістянок (плодиків з кісточками), прикріплених до білої конічної плодоніжки і зібраних навколо неї в округлу голівку. Після того, як дозріває, від квітколожа відділяється легко.

Колір — зазвичай червоний (малиново-червоний), також може бути білим, жовтим, рожевим.

Дозрівають в липні-серпні, також бувають ремонтантні форми (які повторно цвітуть і дають плоди).

У плодах 70-90 % соку, який містить цукри (в основному глюкозу і фруктозу), вільні органічні кислоти (лимонну, мурашину та ін.), пектини, азотні речовини, мінеральні солі, а також деревне волокно і насіння тощо.

Калорійність невисока (41 ккал на 100 г). Багаті вітаміном C.

Застосовуються в медицині. Малиновий сироп використовується як підсолоджувач для мікстур. Малиновому варенню теж приписують протизастудну дію. В цілому, народна медицина приписує малині протизапальну, антисептичну, жарознижувальну, відхаркувальну і протиблювотну дію.

Виробництво малини

Джерела[ред. | ред. код]

  • Funt, R.C. / Hall, H.K. (2012). Raspberries (Crop Production Science in Horticulture). CABI. ISBN 978-1-84593-791-1