Малиновський Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малиновський Олександр Іванович
Малиновський Олександр Іванович.jpg
Народження 10 (23) квітня 1915(1915-04-23)Київ, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 19 серпня 1976(1976-08-19) (61 рік)Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Навчання Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Архітектурний стиль сталінський ампір
Найважливіші споруди Монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (Київ)
Містобудівні проекти післявоєнна відбудова вул. Хрещатик
Нагороди Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Автограф Малиновський Олександр Іванович автограф.png

Малино́вський Олекса́ндр Іва́нович (10 [23] квітня 1915(19150423), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 19 серпня 1976, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів УРСР з 1941 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Малиновський народився в Києві. У 1940 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту, навчався у Йосипа Каракиса. Одночасно з навчанням працював у різних будівельних та проектних установах Києва.

З червня 1941 року в Червоній Армії, з вересня 1941 до квітня 1943 року був у полоні, з вересня 1943 року — знову в діючій армії, брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні». У листопаді 1945 року демобілізований.

Після війни працював у Києві в проектному інституті «Київпроект». Був одним із авторів генерального плану відбудови Хрещатика, станції метрополітену «Завод „Більшовик“» (зараз — «Шулявська»), аеровокзалу в Борисполі, пам'ятника-монумента Жовтневої революції, будинку Укрпрофради (зараз — Будинок Профспілок).

Мешкав у будинку № 25 по вулиці Хрещатик. Помер у Києві 19 серпня 1976 року.

Основні споруди[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]